Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 серпня 2025 року
у справі № 916/3133/24
Господарська юрисдикція
Щодо юрисдикції спору за позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між товариством та фізичною особою
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Авто-Плаза» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Автоград Херсон» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 27/100 часток у праві спільної часткової власності на будівлю автосервісу (СТО з приміщенням по продажу автомобілів).
Мотивує позов тим, що спірний договір має фраудаторний характер, оскільки укладений між пов'язаними особами (подружжям) та з метою уникнення виконання відповідачем-1 зобов`язання перед позивачем з повернення суми позики, стягнутої за судовим рішенням.
Господарський суд рішенням в позові відмовив.
Апеляційний господарський суд постановою рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про задоволення позову.
ОЦІНКА СУДУ
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносинах, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а по-друге, суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України).
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Отже, з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця (ФОП) фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як ФОП.
Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку
Відповідно до частини 1 статті 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
У цій справі ТОВ «Авто-Плаза» заявило вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автосервісу, який укладений між ТОВ «Автоград Херсон» та громадянкою ОСОБА_1.
За оскаржуваним договором ОСОБА_1 придбала нерухоме майно саме як фізична особа, хоча таке майно і використовувалось його відчужувачем - ТОВ «Автоград-Херсон» у господарській діяльності.
Таким чином, для вирішення питання про юрисдикційність спору у цій справі судам слід було з`ясувати чи виступає чи не виступає фізична особа ОСОБА_1 , як сторона у спірних правовідносинах, суб`єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.
Між тим з оскаржуваної постанови та установлених обставин справи не слідує, що ОСОБА_1 має статус підприємця та діє у спірних правовідносинах як суб`єкт господарювання.
Навпаки із позову ТОВ «Авто-Плаза» вбачається, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу звернута ним до ОСОБА_1 саме як до фізичної особи, яка набула у власність нерухоме майно, будучи дружиною директора ТОВ «Авторгад Херсон».
ВИСНОВКИ: спір про право у цій справі виник з правовідносин, які не є господарськими, адже фізична особа не виступає у спірних правовідносинах як суб`єкт господарювання, оскільки не має статусу підприємця. При цьому з огляду на приписи частин 1, 2 статті 50 ЦК України, частин 1, 3 статті 128 ГК України відсутність у фізичної особи статусу підприємця виключає можливість використання придбаного нею майна для підприємницької діяльності.
З огляду на наведене спір у цій справі має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: фраудаторність правочину, господарська юрисдикція, спори за участю ФОП
