Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 вересня 2025 року
у справі № 165/2454/21[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком визнав ОСОБА_6 невинуватим і виправдав за ч. 2 ст. 162 КК у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд ухвалою залишив виправдувальний вирок без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що надані сторонами обвинувачення та захисту докази в їх сукупності свідчать про відсутність у діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК, зокрема відсутні як його об`єктивна, так і суб'єктивна сторони, ці докази були предметом ретельного дослідження, тому повторне дослідження вже установлених обставин не було потрібно, а прокурор не довів протилежного.
Рішення суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції за встановлених фактичних обставин кримінального провадження і досліджених у судовому засіданні доказів дійшов правильного висновку про недоведеність достатніми і достовірними доказами наявності в діях ОСОБА_6 як умислу на незаконне проникнення до житла (іншого володіння) особи, так і самого незаконного проникнення, оскільки його дії підпадають під положення ч. 3 ст. 30 Конституції України й ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію», тобто є проникненням на земельну ділянку потерпілих без їх згоди та без рішення суду в невідкладному випадку, пов`язаному з безпосереднім переслідуванням особи, яку підозрюють у вчиненні адміністративного правопорушення, яке в розумінні практики ЄСПЛ вважається кримінальним, а також з урахуванням того, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння має підвищену суспільну небезпеку, адже несе безпосередню і пряму загрозу людині, її життю, здоров'ю та безпеці, що згідно зі ст. 3 Конституції України визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, є обґрунтованим і законним.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без умотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов`язаних із: 1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; 2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення; 3) припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні.
ВИСНОВКИ: проникнення ОСОБА_6 на територію іншого володіння особи було обумовлено виключно метою припинення вчинення адміністративних правопорушень водієм ОСОБА_9 , який достеменно для обвинуваченого керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, і така поведінка ОСОБА_6 є виправданою, а оскільки в його діях не простежується мотиву, мети й прямого умислу на незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, наявність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК, виключається.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: межі повноважень поліцейського, порушення недоторканності житла, оформлення адміністративних матеріалів
