Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 жовтня 2025 року
у справі № 990SСGС/18/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо неможливості наявності у судді іншого громадянства, ніж громадянство України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат, звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді районного суду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».
ОЦІНКА СУДУ
У цій справі встановлено, що суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 має паспорт громадянина Румунії, який видано на ім`я ОСОБА_1, а також ідентифікаційний код громадянина Румунії.
Поряд із цим ВРП та її Перша Дисциплінарна палата врахували, що на день звернення Служби безпеки України з дисциплінарною скаргою і на дату прийняття рішення у дисциплінарній справі трудові відносини судді ОСОБА_1 з районним судом не припинені, він здійснював правосуддя, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень про судові рішення, які суддя ухвалював із 8 липня 2024 року. Отже, суддя ОСОБА_1, який має паспорт громадянина іншої держави - Республіки Румунія продовжує здійснювати обов`язки судді.
На підставі статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді такого змісту: «Я, (ім`я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя» (частина перша статті 57 Закону № 1402-VIII).
Водночас відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Отже, чинне законодавство України не передбачає подвійного (множинного) громадянства, а доброчесність, що виявляється, зокрема, у неуклінному дотриманні законів України, та незалежність, що полягає, окрім іншого, у відсутності обов`язків перед іншою державою, є одними з основних вимог, яким має відповідати суддя.
Натомість суддя ОСОБА_1, будучи громадянином Республіки Румунія, а відповідно й маючи з цією державою правовий зв'язок, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов'язках, продовжував здійснювати обов`язки судді, що з погляду розсудливої, законослухняної та поінформованої людини свідчить про зухвалість його неправомірних дій, зокрема й з огляду на вимоги Конституції України та Закону № 1402-VIII, які унеможливлюють наявність у судді іншого громадянства, ніж громадянство України.
ВИСНОВКИ: Велика Палата Верховного Суду вважає цілком слушним висновок Першої Дисциплінарної палати ВРП, що, склавши присягу судді, позивач зобов`язаний усвідомлювати, що: виявлення фактів / обставин набуття суддею громадянства іншої держави може свідчити про безумовне порушення Конституції України та законів України; виявлення фактів / обставин набуття суддею громадянства іншої держави ставить під сумнів здатність судової влади в Україні забезпечити утвердження в державі принципу верховенства права і, зокрема, інтересів осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя; такі дії суперечать конституційному принципу незалежності судді; такі дії неминуче підривають авторитет правосуддя, що має наслідком зниження рівня довіри громадян до судової влади та безпосередньо впливає на публічний імідж системи правосуддя.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень ВРП, відповідальність суддів, принцип єдиного громадянства
