Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 серпня 2025 року
у справі № 910/8275/24[1]
Господарська юрисдикція
Щодо умов укладення договору управління спадщиною з іншою, ніж спадкоємець, особою
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайський аграрій", ОСОБА_2 та приватного нотаріуса районного нотаріального округу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення загальних зборів та договору управління спадщиною, скасування державної реєстрації.
Господарський суд рішенням відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд постановою змінив рішення господарського суду, виклавши його мотивувальну частину у редакції зазначеної постанови, а резолютивну частину рішення господарського суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Чинне законодавство передбачає здійснення заходів з охорони спадкового майна, у межах яких вживаються заходи з управління спадщиною. Тобто заходи з управління спадщиною є складовою заходів з охорони спадкового майна, вживаються у вигляді укладення договору на управління спадщиною у разі виявлення при вжитті заходів з охорони спадкового майна наявності у складі спадщини майна, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, зокрема і у випадку виявлення наявності корпоративних прав.
Отже, метою укладення договору на управління спадщиною є забезпечення збереження спадкового майна до прийняття спадщини спадкоємцями або до визнання спадщини відумерлою за рішенням суду.
Сторонами договору на управління спадщиною є установник управління та управитель. Установником управління може бути нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування. Нотаріусом може виступати як державний, такі і приватний нотаріус, єдиною вимогою до якого є те, що він повинен здійснювати нотаріальну діяльність за місцем відкриття спадщини. Фактично установник визначає, кому та на яких умовах передати в управління майно, що потребує утримання, а також контролює належне виконання умов договору управителем. Друга сторона договору на управління спадщиною - управитель законодавцем не конкретизована. Коло осіб, які можуть бути призначені управителями спадковим майном, не обмежено, а тому управителем майна може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, а також юридична особа. За загальним правилом договір на управління спадщиною, зокрема корпоративними правами, укладається з одним із спадкоємців або виконавців заповіту. Разом з цим чинне законодавство передбачає можливість укладення цього договору з іншою особою у разі відсутності спадкоємців чи виконавця заповіту. У такому випадку (при відсутності спадкоємців чи виконавця заповіту) цей договір укладається за наявності таких умов:
- смерть спадкодавця та пред'явлення нотаріусу свідоцтва про смерть;
- подання до нотаріуса (посадової особи органу місцевого самоврядування) зацікавленою особою заяви про необхідність вжиття заходів з управління спадщиною;
- відсутність спадкоємців або виконавця заповіту;
- неможливість здійснення інших заходів щодо збереження спадкового майна, окрім укладання договору на управління спадщиною.
При цьому, заявником вжиття заходів з управління спадщиною (зацікавленою особою в розумінні підпункту 9.1. пункту 9 глави 9 розділу ІІ Порядку) можуть бути органи місцевого самоврядування, органи опіки та піклування, кредитори, особи, що перебували із спадкодавцем у трудових правовідносинах, представник органів державної податкової інспекції, відказоодержувач та інші (перелік не виключний).
Здійснення права на спадкування урегульоване в главі 87 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто та може бути ним відкликана протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Аналіз цих норм права свідчить про те, що закон передбачає два варіанти прийняття спадщини спадкоємцем: 1) внаслідок постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини без заявлення протягом встановленого законом строку відмови від неї та 2) внаслідок подання спадкоємцем нотаріусу заяви про прийняття спадщини
ВИСНОВКИ: перед укладенням договору на управління спадщиною нотаріус (посадова особа органу місцевого самоврядування) зобов'язаний з'ясувати та отримати інформацію про те, (1) чи є в померлого спадкоємці, які станом на час відкриття спадщини постійно проживали разом з померлим, та / або (2) чи є спадкоємці, які на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем, але подали заяву про прийняття спадщини. Якщо такі спадкоємці виявлені та існують, нотаріус (посадова особа органу місцевого самоврядування) відмовляє в укладенні договору управління спадщиною з іншою, ніж спадкоємець, особою. Тобто укладення договору управління спадщиною з іншою, ніж спадкоємець, особою в розумінні статті 1285 Цивільного кодексу України, статті 61 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 9.1. пункту 9 глави 9 розділу ІІ Порядку є можливим не лише у разі повної фізичної відсутності спадкоємців, а і у випадку, якщо нотаріус при вжитті заходів з охорони спадкового майна виявить відсутність спадкоємців, які станом на час відкриття спадщини постійно б проживали разом з померлим, та / або відсутність спадкоємців, які на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем, але подали заяву про прийняття спадщини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок спадкування, порядок управління спадковим майном, процедура охорони спадкового майна
