Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 листопада 2020 року
у справі № 283/1233/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 296 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції у частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 296 КК України встановлено кримінальну відповідальність за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, та вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень
Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.
Хуліганство відрізняється від інших злочинів спрямованістю умислу, мотивами, цілями винного та обставинами вчинення ним кримінально караних дій.
Зокрема, дії, що супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо знайомих (членів сім`ї, родичів, сусідів та ін.), і були викликані особистими неприязними стосунками, певними діями потерпілих тощо, кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо.
Наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.
ВИСНОВКИ: за матеріалами провадження встановлено, що засуджений, перебуваючи біля житлового будинку, після зауваження на хуліганські дії з його боку, наніс тілесні ушкодження потерпілим спеціально пристосованим предметом, тобто засуджений своїми діями умисно грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, застосовуючи при цьому спеціально пристосований предмет. Такі дії засудженого охоплюються саме диспозицією ст. 296 КК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти громадського порядку, злочини проти моральності, склад хуліганства, правила кваліфікації злочинів
