Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 грудня 2025 року
у справі № 337/6553/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо незаконності застосування судом спеціальної конфіскації всупереч затвердженій угоді про визнання винуватості
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між ОСОБА_7 і прокурором та засуджено ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 301-1 КК до узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з навчанням та вихованням дітей, на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
У порядку спеціальної конфіскації системний блок в корпусі чорного кольору, переданий на зберігання до камери схову речових доказів РУП ГУНП, конфісковано в дохід держави.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника апеляційний суд ухвалою від 05 травня 2025 року залишив його без змін, а скаргу без задоволення.
ОЦІНКА СУДУ
За приписами ч. 1 ст. 472 КПК в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 4 ст. 474 КПК перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі її затвердження судом.
ВИСНОВКИ: при затвердженні угоди про визнання винуватості суд першої інстанції усупереч положенням статті 472 КПК незаконно застосував спеціальну конфіскацію, що не було передбачено умовами угоди.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника апеляційний суд цієї помилки не виправив, порушень не усунув і залишив вирок без змін.
Таким чином, при ухваленні оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено вимоги ст. 413 КПК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: провадження на підстав угод, порушення вимог КПК, зміст угоди про визнання винуватості
