Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 грудня 2025 року
у справі № 686/25183/24[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень і призначив йому покарання: за ч. 1 ст. 299 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації загиблої тварини; за ч. 3 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі положень ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації загиблої тварини.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з положеннями ст. 296 КК України хуліганством визнається грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій, і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці охоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Обов'язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.
Натомість передбачене статтею 173 КУпАП дрібне хуліганство з об'єктивної сторони виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні; вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом об'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Грубим порушенням громадського порядку є недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе необхідно з урахуванням кількості його учасників; території, на якій мало місце порушення; кількості потерпілих, тривалості порушення тощо.
Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством над потерпілим, знищенням або пошкодженням майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.
Як було встановлено місцевим судом, в ранню пору доби, близько 07 години ранку, перебуваючи в громадському місці, а саме на навісі балкону 9-го поверху будинку, де він мешкає, і який виходить у внутрішній двір двох інших будинків, скидав каміння та побутове сміття й при цьому нецензурно висловлювався до мешканців оточуючого двору, чим перешкоджав нормальному ходу їх життя. Внаслідок таких його дій було пошкоджено лобове скло автомобіля потерпілої ОСОБА_8, чим було спричинено матеріальну шкоду на суму 6 000 грн.
Враховуючи зазначені вище обставини та об`єктивні ознаки, наявність грубого порушення громадського порядку в громадському місці, що супроводжувалося особливою зухвалістю, місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про наявність у діях засудженого складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, а тому колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що вказані вище обставини свідчать про вчинення ОСОБА_6 саме кримінально караного хуліганства, а не дрібного хуліганства, відповідальність за яке передбачена положеннями ст. 173 КУпАП.
ВИСНОВКИ: при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного необхідно виходити з того, що відповідно до змісту ст. 296 КК України хуліганство це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти громадського порядку, злочини проти моральності, засади кримінального провадження, жорстоке поводження з тваринами, право на адвоката
