Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 листопада 2025 року
у справі № 607/1756/25
Кримінальна юрисдикція
Щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за: ч. 1 ст. 301 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн; ч. 3 ст. 301 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 цього Кодексу.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 301 КК за вчинення зазначеного правопорушення передбачено позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тобто санкцією ч. 3 ст. 301 КК передбачено обов'язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Зі змісту ст. 55 КК вбачається, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання або як додаткове покарання. При цьому необхідно відрізняти обов`язкове призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю чи можливе його застосування.
Так, якщо додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю передбачене як обов`язкове у санкції статті Особливої частини КК, то його призначення відбувається й тоді, коли особа, яка вчинила кримінально каране діяння, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю. Тобто фактично йдеться про обмеження зайняття для особи певних посад або здійснення певної діяльності у майбутньому навіть у тому разі, якщо на момент вчинення кримінального правопорушення особа їх не обіймала чи не займалася певною діяльністю.
Зі змісту ст. 55 КК України вбачається, що у частині другій зазначеної статті законодавець чітко зазначив про випадки, у яких передбачено можливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, якщо воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті).
Разом із тим, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 69 КК, законодавцем не передбачено іншої правової підстави для незастосування зазначеного додаткового покарання у випадках, коли особа на час вчинення кримінального правопорушення не займала відповідної посади чи не займалася певною діяльністю, а таке покарання передбачено санкцією статті (частини статті), як обов`язкове.
ВИСНОВКИ: додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути застосоване незалежно від того, чи пов`язане вчинення винним кримінального правопорушення з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, злочини проти моральності, правила призначення додаткового покарання
