Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 травня 2021 року
у справі № 513/194/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо значення факту знайомства обвинуваченого з потерпілим при встановленні наявності у винного хуліганських мотивів
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, кожного.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок районного суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною 2 ст. 296 КК України встановлено кримінальну відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.
Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною формою вини та мотивом явної неповаги до суспільства, а саме прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. При цьому така неповага має явний, тобто очевидний,характер як для винного, так і для осіб, які спостерігають за його діями.
В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров`я також є об`єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність.
Зокрема, вчинені винним щодо знайомих осіб (членів сім'ї, родичів, сусідів та інших) дії, що супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, і були викликані особистими неприязними стосунками, певними діями потерпілих тощо, кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Водночас наявність особистих неприязних стосунків між особами сама по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.
Разом з тим під час кваліфікації протиправного діяння як хуліганства чи як злочину проти здоров'я потрібно обов'язково брати до уваги таку ознаку суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Особливістю мотиву хуліганства є причинна зумовленість. Причини, які спонукали винного вчинити такі дії, можуть бути різні, але поєднує їх те, що вони здебільшого позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість) чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагоюьдо особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Перевіркою матеріалів провадження в касаційному порядку було встановлено, що висновок суду першої інстанції про кваліфікацію дій винних осіб за ч. 2 ст. 296 КК України є в повній мірі вмотивованим та ґрунтується на досліджених у встановленому законом порядку доказах, а саме показаннях обвинувачених, потерпілих, даних із висновків експертиз, даних протоколів проведення слідчих дій.
Як випливає з фактичних обставин вчинення протиправних дій засудженим ОСОБА_6 , останній без будь-якої реальної причини, раптово в громадському місці ударив кулаком в обличчя ОСОБА_8, одразу після чого також безпричинно, без жодних попереджень чи погроз останнього кулаком в обличчя вдарив ОСОБА_7.
У результаті цих дій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження, а власники кафе, в якому перебували засуджені та потерпілий для припинення протиправних дій та надання допомоги останньому змушені були зупинити роботу вказаного громадського закладу, у якому крім братів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 також відпочивали й інші люди.
Наведені обставини підтверджуються сукупністю доказів, наявних у матеріалах провадження (показаннями потерпілого, свідків протиправного діяння, даними проведення слідчих дій та результатами проведення відповідних експертиз), які суд визнав належними, допустимими й достовірними і на підставі яких суд касаційної інстанції погоджується з висновком про наявність у діях ОСОБА_6 ознак хуліганства, оскільки його дії були вчинені з особливою зухвалістю з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилася у нахабно виявленому, очевидному не тільки для потерпілого, а й інших осіб зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загально визначених правил поведінки і моралі.
ВИСНОВКИ: те, що засуджений був знайомий із потерпілим задовго до вчинення протиправних дій, які стали підставою для кримінального провадження, саме по собі не скасовує наявності у винного хуліганських мотивів під час спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти громадського порядку, злочини проти моральності, склад хуліганства, правила кваліфікації злочинів
