Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 листопада 2025 року
у справі № 902/1140/24
Господарська юрисдикція
Щодо ухвалення релігійною громадою рішення про зміну канонічної підлеглості та внесення відповідних змін до статуту шляхом опитування
Фабула справи: до господарського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Релігійної організації УПЦ (ПЦУ) про: визнання недійсним протоколу загальних зборів Релігійної громади УПЦ; визнання недійсним статуту Релігійної організації УПЦ (ПЦУ) у новій редакції, затвердженій 18.02.2023.
Господарський суд відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний господарський суд оскаржуване рішення залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зокрема, зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права - ч.3 ст.8 Закону "Про свободу совісті та релігійні організації"; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах щодо обов'язковості проведення загальних зборів релігійної громади.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до положень ст.8 Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому ст.14 цього Закону.
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого ст.18 цього Закону.
Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" не передбачає вимог до проведення загальних зборів виключно формі одночасної фізичної присутності учасників зборів в конкретно обумовленому місці в конкретно обумовлений час.
Більше того, сам скаржник у касаційній скарзі посилається на заборону проведення масових зібрань в умовах воєнного стану, яка передбачена ст.19 Закону "Про правовий режим воєнного стану".
Верховний Суд враховує обставину дії правового режиму воєнного стану як таку, що вимагає дотримання додаткових заходів безпеки громадян, до яких (заходів безпеки) може відноситися збір підписів замість проведення зібрань значної кількості громадян в одному місці.
Висновки: ні статут релігійної організації, ані норми Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" не встановлюють детальної процедури проведення зборів. Відтак наявність окремих недоліків процедури за наявності дійсного волевиявлення членів релігійної громади с. Гранів щодо зміни канонічної підлеглості, не може впливати на чинність прийнятих рішень.
Ключові слова: права релігійної громади, наслідки запровадження військового стану, процедура загальних зборів
