Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 квітня 2019 року
у справі № 494/6/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо оскарження ухвали суду про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості
Фабула справи: ухвалою районного суду відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 263 КК України, між процесуальним прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1. Обвинувальний акт з додатками повернуто прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України.
Ухвалою апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора.
Мотивуючи своє рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд послався на підставу, передбачену ст. 399 ч. 4 КПК України, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
На зазначену ухвалу суду першої інстанції про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості прокурором у кримінальному провадженні повторно подано аналогічну за змістом апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури на ухвалу районного суду, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернуто прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_1.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вважає, що рішення суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у порушення вимог ст. 370 КПК України є необґрунтованим і невмотивованим. Указує на незаконність ухвали суду першої інстанції про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості, а також те, що допущені процесуальні порушення апеляційним судом проігноровано. Зазначає, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить прямої заборони на звернення прокурором до апеляційного суду зі скаргою повторно у випадку відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора.
Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 392 ч. 1 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені, у тому числі інші ухвали, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 394 ч. 4, ст. 475 ч. 4 КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржено вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Ст. 129 КУ гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК.
ЄСПЛ у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами.
Висновки: чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено оскарження ухвали суду про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування.
Ключові слова: посягання на територіальну цілісність, оскарження процесуальних рішень, апеляційний перегляд
