Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 лютого 2026 року
у справі № 285/3755/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо проставлення підпису на кожному аркуші протоколу слідчої (розшукової) дії особою, яка її проводить
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено до покарання за ч. 2 ст. 189 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, при розгляді касаційної скарги захисника суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
У касаційній скарзі захисник стверджував про недопустимість протоколів огляду телефона, оптичного диску, ноутбука, електронних пристроїв, флеш-карт, оскільки кожна сторінка таких протоколів не містила підпису особи, яка проводила цю слідчу дію.
ВИСНОВКИ: положення КПК, зокрема ст. 104 КПК, не передбачає проставлення підпису на кожному аркуші протоколу слідчої (розшукової) дії особою, яка її проводить.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: фіксування кримінального провадження, вимоги до протоколів слідчих дій, критерії допустимості доказів