Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2026 року
у справі № 761/42970/23
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для відшкодування майнової шкоди у разі визнання протиправним рішення про відмову у наданні особі статусу учасника бойових дій
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа -Державна казначейська служба України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, а саме просив суд:
- стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування майнової шкоди: 5 266 грн неотриманої разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій за 2016-2022 роки; 27 723,73 грн компенсації за додаткову оплачувану відпустку для учасників бойових дій за 2016-2020 роки; 30 763,46 грн за неотриману 75 % знижку на оплату житлово-комунальних послуг, передбачену для учасників бойових дій за 2016-2019 роки; 55 066,99 грн за неотриману 75 % знижку на оплату електропостачання, передбачену для учасників бойових дій за 2020-2022 роки; 5 245 грн неотриманої 75 % знижку на оплату послуг з водопостачання, передбачену для учасників бойових дій за 2020-2023 роки;
- стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 6 000 000 грн.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду в, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Частинами першою, другою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до статті 1174 цього самого Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Отже, правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади майнової та моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом.
ВИСНОВКИ: сам по собі факт визнання протиправним рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Службі зовнішньої розвідки України про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій - антитерористичної операції не свідчить про завдання позивачу майнової шкоди.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: УБД, стягнення майнової шкоди, деліктні спори, право на соціальні пільги
