Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 листопада 2025 року
у справі № 761/11951/22
Цивільна юрисдикція
Щодо розподілу тягаря доказування у спорах про відшкодування шкоди
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій Національної академії наук України», комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», в якому, з уточненням позовних вимог, просила суд відшкодувати за рахунок відповідачів на її користь майнову шкоду у розмірі 174 445,00 грн, моральну шкоду у розмірі 450 000,00 грн.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин першої, другої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Позивач вважала, що саме недбалість та халатність лікарів призвело до погіршення її самопочуття.
Судами встановлено, що ухвалою суду у справі призначено судово-медичну експертизу.
Згідно з пунктом 2 висновку експерта, ураховуючи відсутність даних про інфікування лівого колінного суглобу до оперативного втручання та наявність при подальшому лікуванні інфікуванні ендопротезу, експертна комісія вбачає прямий причинно-наслідковий зв`язок між вказаним оперативним втручанням (проведеним в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги») та наступним інфікуванням ендопротезу з сіновіальною рідиною, що є дефектом в наданні медичної допомоги - дія, яка показана, але виконана невірно (через порушення умов асептики/антисептики або недотримання умов стерильності операційного інструментарію/самого ендопротезу).
З урахуванням викладеного, висновок апеляційного суду про те, що позивач не довела своїх позовних вимог є передчасним.
ВИСНОВКИ: у спорах про відшкодування шкоди відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави відшкодування шкоди, неналежна медична допомога, деліктні зобов'язання
