Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 березня 2026 року
у справі № 910/11526/24[2]
Господарська юрисдикція
Щодо наявності підстав для стягнення в дохід держави всього одержаного за нікчемними правочинами про права на надра (їх користування), вчинених всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів
ФАБУЛА СПРАВИ
Компанія І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) подала позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром", Акціонерного товариства "Коростенський Кар`єр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державної служби геології та надр України; Офісу Генерального прокурора; Служби безпеки України; Міністерства юстиції України, про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами (наданими спеціальним дозволом на користування надрами), укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" та Акціонерним товариством "Коростенський Кар'єр", власником контрольного пакету акцій якого є Позивач.
Господарський суд постановив рішення, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, про відмову Позивачу у задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
Щодо наслідків вчинення правочину, що порушує публічний порядок, то Суд зазначає, що за загальним правилом правовим наслідком недійсності правочинів є повернення сторін в стан, що передував укладенню правочину (абзац 2 частини першої статті 216 ЦК України). Такий правовий наслідок спрямований на те, аби нівелювати все, що відбулося і зробити його юридично незначущим.
Супроводжувальним правовим наслідком недійсності правочину є можливість відшкодування винною стороною правочину збитків та моральної шкоди, завданої другій стороні правочину. Такий правовий наслідок спрямований на те, аби досягти компенсації понесених такою стороною втрат, тобто є проявом дії компенсаційних засад цивільного права. Оскільки відшкодування збитків та моральної шкоди є видом цивільно-правової відповідальності, їх стягнення відбувається на користь приватної особи, в її інтересах і саме задля неї.
Натомість норми частини третьої статті 228 ЦК України, яка визначає наслідки недійсності правочину, який порушує публічний порядок, як нікчемного правочину (частина друга статті 228 ЦК України), передбачають інші правові наслідки:
- які спрямовані не на позначене вище, а на реакцію з боку держави на правопорушення сторони/сторін правочину;
- ініціатором цих правових наслідків є держава, а не сторона правочину;
- ці правові наслідки встановлені в публічних інтересах (як їх розуміє держава), а не в приватноправових;
- наслідки полягають не у відновленні становища, що існувало до вчинення правочину, а на вилучення майна;
- ці правові наслідки не можна розцінювати як відшкодування збитків.
Такі правові наслідки не можна віднести до компенсаційних, адже вони є сутнісно іншими і являють собою різновид конфіскації майна державою.
Тож наслідки, передбачені реченнями 2-3 частини третьої статті 228 ЦК України, не спрямовані на поновлення майнової сфери постраждалого учасника цивільно-правових правовідносин. Передбачені законом санкції мають за мету покарати осіб, які вчинили заборонений законодавством правочин. Це єдина норма ЦК України, яка містить каральні заходи (санкції)
Ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
Тож, до правочину, що порушує публічний порядок, із застосуванням наслідків, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, можна віднести і правочин, вчинений з порушенням норм Закону України "Про санкції".
На відміну від визначеного в абзаці першому частини п'ятої статті 216 ЦК України правила, коли наслідки недійсності нікчемного правочину можуть бути застосовані лише за ініціативою будь-якої заінтересованої особи за її вимогою, згідно з нормою в абзаці другому частини п'ятої статті 216 ЦК України, законодавець надав суду право з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, не конкретизуючи при цьому умови та підстави застосування цієї норми.
А тому у застосуванні наведених положень (приписів частини п'ятої статті 216 ЦК України у поєднанні з нормами частини третьої статті 228 цього Кодексу) Суд доходить висновку, що до визначених в абзаці другому частини п'ятої статті 216 ЦК України випадків (застосування судом з власної ініціативи наслідків недійсності нікчемного правочину) належить застосування наслідків, визначених, зокрема, частиною третьою статті 228 ЦК України, коли суд, встановивши нікчемність правочину, як такого, що порушує публічний порядок, дійде висновку про його недійсність та необхідність застосування відповідних, передбачених законом наслідків його недійсності.
ВИСНОВКИ: Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про порушення вчиненням оспорюваних правочинів публічного порядку (вчиненням правочинів з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства) за наявності на це умислу у відповідачів як учасників оспорюваних правочинів, нікчемністю таких правочинів та наявністю у зв`язку з цим підстав для застосування за ініціативою суду передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України наслідків: стягнення в дохід держави всього одержаного відповідачами за оспорюваними угодами, зокрема і права на надра, оформлені Спецдозволом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, режим санкцій, зміст публічного порядку
