Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 травня 2026 року
у справі № 568/1207/24
Цивільна юрисдикція
Щодо наслідків написання розписки у період сімейних конфліктів
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_3 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
ОСОБА_2 подав до ОСОБА_1 зустрічний позов про визнання договору позики грошових коштів недійсним.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231 ЦК України).
Конструкція правочину, вчиненого під впливом насильства, побудована за моделлю оспорюваного правочину, тобто в кожному конкретному випадку існує спір щодо формування волевиявлення учасника правочину внаслідок насильства і необхідно довести, що воно мало місце; для визнання правочину недійсним позивач має довести такі обставини: 1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи; 2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; 3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється; стаття 1051 ЦК України хоча й має назву про «Оспорювання договору позики», проте про жодне оспорювання в традиційному його розумінні як оспорюваного правочину не йдеться. Заперечення позичальника, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця відбувається в порядку ексцепції. Таке заперечення не піддається позовній давності, як і більшість інших заперечень. Це означає, що коли б позикодавець не подав позов до позичальника, останній завжди може заперечити наявність боргу. Тягар доведення того, що грошові кошти насправді не були одержані позичальником від позикодавця лежить на позичальнику, який за допомогою ексцепції заперечує проти позову.
ВИСНОВКИ: написання розписки у період сімейних конфліктів не підтверджує вчинення позичальником оспорюваного договору позики саме внаслідок стороннього фізичного чи психічного тиску.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: вчинення розписки, недійсність правочинів, правочини з вадами волі
