Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 червня 2026 року
у справі № 344/13846/24
Цивільна юрисдикція
Щодо формальної оцінки судами реквізитів виданої виконавцем квитанції до прибуткового касового ордера на підтвердження внесення замовником готівки за договором інвестування в будівництво
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудівників 28» про визнання майнових прав.
Міський суд Івано-Франківської області рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного суду,у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Майнове право, яке є предметом договору, - це обумовлене право на набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.
Наведене свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об'єкт і після завершення будівництва об'єкта нерухомості набуває права власності на об'єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об'єкт за собою.
Ключовим питанням при вирішенні цього спору є встановлення обставин не тільки укладення, а й безпосереднє виконання позивачем та відповідачем спірного договору про цільовий внесок у діяльність, зокрема, оплата позивачем вартості об`єкта нерухомості, на підставі чого інвестор набуває майнові права на об'єкт інвестування та право власності на збудоване нерухому майно.
Підтвердженням господарської операції є її фактичне здійснення та належним чином оформлені відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення № 88 первинні бухгалтерські документи.
Надаючи оцінку відповідності первинних бухгалтерських документів вимогам Положення № 148 у зв`язку з відсутністю у бланку прибуткового касового ордера підпису касира та здійснення підпису в графі «Головний бухгалтер» без зазначення відомостей про особу, яку б можна було ідентифікувати, - суди не врахували, що зміст пункту 25 вказаного Положення № 148 дозволяє приймання готівки в касу за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером. Вказана норма не містить застереження щодо прийняття готівки виключно касиром.
Також не спростовано відповідачем те, що підпис в графі «Головний бухгалтер» належить іншій особі. Без надання належних, допустимих та достатніх доказів на спростування викладеного висновки судів про те, що господарську операцію здійснено та оформлено не головним бухгалтером або особою, неуповноваженою керівником установи/підприємства, є передчасними.
При цьому ПК України та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не визначають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.
Також суди не врахували, що внесення позивачем як замовником грошових коштів відповідачу як виконавцю спрямовано на задоволення соціальних потреб позивача як асоційованого члена кооперативу, має відповідати дійсному економічному змісту діяльності та може бути підтверджено реальністю господарської діяльності відповідача - будівництвом за власні та інші залучені кошти багатоквартирного будинку за будівельною адресою, а також наступною експлуатацією та управлінням після введення багатоквартирного будинку в експлуатацію, квартира будівельний №10 з визначенням конкретних характеристик закріплена за замовником згідно з пунктами 1.6., 1.7. договору про цільовий внесок у діяльність.
Зазначених обставин (будівництво будинку, отримання квартир іншими асоційованими членами кооперативу) суди не перевірили.
ВИСНОВКИ: констатація судів про невідповідність сум внесених коштів у спосіб, визначений Порядком № 148, може лише вказувати на порушення процедури внесення коштів, тобто порушення посадовими особами касової дисципліни, що може мати наслідком настання юридичної відповідальності для останніх, однак не спростовує факт внесення позивачем грошових коштів. Тобто саме по собі перевищення ліміту готівкових розрахунків не спростовує того факту, що грошові кошти прийнято відповідачем, на підтвердження чого видано квитанцію до прибуткового касового ордеру.
Видавши таку квитанцію позивачу, відповідач створив презумпцію вчинення позивачем певних дій, спрямованих на виконання умов договору, укладеного між сторонами, спростувати яку за фактичних обставин цієї справи повинен відповідач.
Відмовляючи у позові, суди обмежилися висновком про невідповідність реквізитів, зазначених у бланку прибуткового касового ордера, вимогам Положення № 148, що вказує на формальний підхід в оцінці аргументів сторін та не вирішення спору по суті.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист майнових прав, права інвестора, вимоги до розрахункових докуметів