Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 липня 2026 року
у справі № 607/15131/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо суб'єктивної сторони передбачених ч. 1 ст. 388 КК України інших незаконних дій із заставленим майном
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком міськрайонного суду ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, та виправдано через відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Вироком апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст. 388 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
ОЦІНКА СУДУ
Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 відбулося фактичне розпорядження без згоди заставодержателя предметом Договору застави - корпоративними правами ПП «Продекспорт».
Заслуговує на увагу те, що ці дії засуджений вчинив лише після постановлення рішень Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2013 року, а також Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2013 року, якими було стягнуто борг за кредитними договорами та звернуто стягнення на предмет застави, а саме 100 % корпоративних прав ПП «Продекспорт», відповідно, що вказує на їх усвідомленість та цілеспрямованість.
Небезпідставно апеляційний суд врахував і той факт, що між банком (як заставодержателем) та директором ПП «Продекспорт» ОСОБА_7 велося листування, яке також свідчить про чітке усвідомлення ОСОБА_7 наслідку своїх дій і їх неправомірності, та фактичний контроль за діяльністю вказаного підприємства.
За таких обставин, апеляційний суд правильно констатував, що ОСОБА_7 цілеспрямовано ініціював і провів збори для досягнення своєї злочинної мети - зменшити розмір корпоративних прав підприємства зі 100 % до 10%.
У контексті викладеного Суд погоджується із висновками апеляційного суду про те, що ОСОБА_7 мав прямий умисел на вчинення незаконних дій із заставленим майном, а тому його дії за ч.1 ст.388 КК України кваліфіковано вірно.
ВИСНОВКИ: частиною 1 статті 388 КК України передбачено кримінальну відповідальність, зокрема, за інші незаконні дії із заставленим майном.
Суб`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується лише прямим умислом, тобто коли суб`єкт злочину усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правопорушення проти правосуддя, невиконання судового рішення, порушення прав заставодержателя
