Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 червня 2026 року
у справі № 523/6389/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для покладення на виконавця за договором про передачу автомобіля для продажу обов'язку з відшкодування збитків, завданих протиправними діями третьої особи
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, звернулася до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача.
Позов обґрунтовувала тим, що 02 лютого 2013 року вона уклала з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір-доручення на продаж автомобіля марки «Bentley Continental Flying Spur».
Вищезгаданий транспортний засіб, належний позивачці на праві власності, було поміщено в автосалон з метою подальшої реалізації.
05 листопада 2013 року ОСОБА_4, керуючи вищезгаданим автомобілем, виїхав з автосалону та вчинив дорожньо-транспортну пригоду із наїздом на пішохода.
Місце пригоди ОСОБА_4 залишив, потерпілий пішохід від отриманих травм помер.
За фактом вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди щодо ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу та притягнуто останнього до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_1 вказувала, що на належний їй транспортний засіб в рамках кримінальної справи, порушеної щодо ОСОБА_4, було накладено арешт, під яким автомобіль перебував з 08 листопада 2013 року по 04 червня 2015 року.
З урахуванням вищевказаного позивачка зазначала, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою як фізичною особою-підприємцем умов укладеного між ними договору доручення на продаж автомобіля від 02 лютого 2013 року, їй було завдано матеріальні збитки у вигляді різниці між вартістю не пошкодженого автомобіля при його передачі на реалізацію та вартістю пошкодженого автомобіля після його повернення зі штрафмайданчика у розмірі 52 012,07 дол. США.
Також зауважувала, що наявні підстави для стягнення з відповідачки на її користь відшкодування моральної шкоди, яка була завдана душевними переживаннями, яких позивачка зазнала після того, як із засобів масової інформації дізналася про дорожньо-транспортну пригоду, у яку потрапило її авто та можливу причетність до останньої її сина, який на той момент був депутатом міської ради, оскільки особа, яка керувала транспортним засобом, з місця пригоди зникла, а замість останньої з`явився «підставний» водій, а відтак до повного з`ясування обставин зазнала сильного стресу.
Більше того, оскільки автомобіль тривалий час перебував під арештом у кримінальній справі, вона не могла його продати та опинилася у скрутному матеріальному становищі.
Відповідачка, своєю чергою, не вчинила жодних дій, спрямованих на звільнення автомобіля з-під арешту.
Вказувала, що автомобіль є доволі дороговартісним, а тому сама по собі інформація про дорожньо-транспортну пригоду за участі останнього, в результаті якої загинула людина, негативно вплинула на потенційних покупців.
З урахуванням вищевказаного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідачки на свою користь 1 729 929,42 грн на відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків) та 500 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою апеляційного суду заочне рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України).
Відтак, договір комісії в першу чергу передбачає вчинення за плату однією стороною одного або кількох правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя статті 1012 ЦК України).
Водночас, відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг передбачена законодавцем у статті 906 ЦК України, відповідно до змісту якої збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.
ВИСНОВКИ: як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору доручення на продаж автомобіля, останній не містить умов щодо вчинення однією стороною правочинів в інтересах другої сторони, тобто вищевказаний договір не є за своїм змістом договором комісії, а є договором про надання послуг, визначеним змістом останнього.
Ураховуючи, що пошкодження належного позивачці автомобіля було спричинене не безпосередньо відповідачкою, а дорожньо-транспортною пригодою, спричиненою ОСОБА_4, наслідком якої стали, зокрема, пошкодження транспортного засобу, відкриття кримінального провадження та накладення арешту на автомобіль, що належав позивачці, у межах цього провадження, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду про відсутність підстав для покладення на відповідачку обов'язку з відшкодування збитків, завданих протиправними діями третьої особи, до якої позовних вимог не заявлено.
Зі змісту укладеного між позивачкою та відповідачкою договору не вбачається, що на останню було покладено обов'язок щодо збереження майна, належного позивачці.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави відшкодування шкоди, відносини комісії, зміст договору про надання послуг
