Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 лютого 2026 року
у справі № 608/2043/24
Цивільна юрисдикція
Щодо недоведення роботодавцем наявності згоди працівника на переведення на іншу нижчеоплачувану роботу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», третя особа - ВСП «Чортківська дистанція колії» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», про визнання незаконним та скасування наказу про переведення на іншу роботу, поновлення на посаді, стягнення різниці у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи та стягнення моральної шкоди.
Рішенням районного суду позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ (розпорядження) від 24 липня 2024 року про переведення на іншу роботу ОСОБА_1 з 24 липня 2024 року постійно з посади заступник начальника дистанції зі структурного підрозділу: виробничий структурний підрозділ «Чортківська дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на посаду ремонтника штучних споруд 4 розряду до структурного підрозділу: виробничий структурний підрозділ «Чортківська дистанція колії», мостовий цех 2, який був прийнятий заступником директора виконавчого регіональної філії з управління персоналом та соціальної політики, заступником директора виконавчого регіональної філії з інфраструктури. Поновлено ОСОБА_1 на роботі у виробничому структурному підрозділі «Чортківська дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», з 24 липня 2024 року на посаді заступника начальника дистанції. Стягнуто солідарно з АТ «Укрзалізниця» та регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 різницю у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за період з дня переведення на іншу роботу (з посади: заступник начальника дистанції зі структурного підрозділу: виробничий структурний підрозділ «Чортківська дистанція колії» керівництво, на посаду: ремонтник штучних споруд 4 розряду до структурного підрозділу: виробничий структурний підрозділ «Чортківська дистанція колії», мостовий цех 2, тобто з 24 липня 2024 року та по дату прийняття рішення судом, без утримання податків і платежів в сумі 156 719,50 грн. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення солідарно спричиненої йому моральної шкоди відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду в частині солідарного стягнення з АТ «Укрзалізниця» та регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи в сумі 156 719, 50 грн та в частині стягнення солідарно з АТ «Укрзалізниця» і регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн та інших витрат скасовано й ухвалено в цих частинах нове судове рішення, яким стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 різницю у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи в розмірі 150 450,72 грн з відрахуванням відповідних податків і зборів. Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 3 989,59 грн. Компенсовано за рахунок держави судовий збір, сплачений АТ «Укрзалізниця» при подачі апеляційної скарги, у розмірі 60,18 грн. У решті рішення районного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною першою статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Тягар доведення законної підстави для звільнення або іншого обмеження прав працівника лежить на роботодавцеві.
ВИСНОВКИ: відповідач, як роботодавець, не довів належними, достатніми та допустимими доказами дотримання процедури переведення ОСОБА_1 на іншу нижчеоплачувану роботу, зокрема наявності його згоди на таке переведення. Заява позивача про його переведення була написана ним 07 червня 2024 року та до 23 липня 2024 року не була передана уповноваженим особам АТ «Укрзалізниця» для опрацювання, що визнавалося відповідачем, з посиланням на відсутність пояснень такого зволікання. Позивач, після подання такої заяви, продовжував виконувати передбачені його трудовим договором трудові обов'язки. Приймаючи 24 липня 2024 року оскаржуваний наказ про переведення ОСОБА_1 на підставі заяви останнього від 07 червня 2024 року, відповідач не перевірив актуальності поданої більш ніж місяць назад заяви та наявності передбаченої законом згоди працівника на таке переведення на момент видання оскаржуваного наказу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист трудових прав, обмеження трудових прав, порядок переведення