Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 вересня 2026 року
у справі № 359/523/23
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості реалізації обдаровуваним права на вклад після смерті дарувальника
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача, стягнення депозитного вкладу, нарахованих відсотків за договором, пені, три проценти річних та інфляційних втрат.
Рішенням міськрайонного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення міськрайонного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Майнове право - це суб'єктивне цивільне право, спрямоване на майно, яке здатне до самостійного, незалежного від речі обороту як об'єкт цивільного права.
Майновими можуть бути як права на чужі речі, так і зобов'язальні за своєю сутністю права.
Під правом на вклад розуміється майнове зобов`язальне право вимоги, носієм якого виступає особа-вкладник (сторона договору банківського вкладу).
Дарування має бути спрямованим на збільшення майна обдаровуваного, що є безпосередньою метою договору дарування. Категорія «збільшення майна» охоплює й дарування не лише речей, а і майнових прав. Можуть бути такі способи дарування: а) передання дарувальником у власність обдаровуваного речі; б) «передання» обдаровуваному майнового права, що існує або виникне в майбутньому.
Парламентом розмежовано випадки, коли даруються дарувальником гроші (тобто, ті які не знаходяться на рахунку в банку чи іншій фінансовій установі) та власне, коли право на вклад (тобто, коли дарувальник дарує майнове зобов`язальне право).
Право вкладника за договором банківського вкладу є майновим зобов`язальним правом вимоги, яке становить об'єкт цивільного обороту. Тому його дарування слід кваліфікувати як безоплатне відчуження майнового права, що відповідає як конструкції договору дарування, так і загальним принципам приватного права.
Сучасна цивілістична доктрина виходить із того, що автономія волі учасників цивільних правовідносин є фундаментальною засадою приватного права. Цей підхід підтримується і практикою касаційного суду, який підкреслює, що завдання приватного права полягає у створенні умов для максимальної реалізації приватного інтересу особи. У цьому контексті констатація неможливості дарування права на вклад без прямої законодавчої підстави суперечила б диспозитивному характеру цивільно-правового регулювання.
ВИСНОВКИ: якщо дарувальник подарував обдаровуваному право на вклад (тобто, майнове зобов`язальне право) на підставі нотаріально посвідченого договору та помер, то обдаровуваний, з урахуванням такої фундаментальної засади приватного права як автономія волі, може реалізувати таке право на вклад після смерті дарувальника. Приватне право не може створювати для обдаровуваного штучні перешкоди в реалізації набутого ним майнового права на вклад.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: реалізація майнових прав, смерть сторони правочину, наслідки смерті дарувальника, відносини вкладу
