Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 вересня 2026 року
у справі № 640/18506/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості поновлення строку судового оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Фабула справи: ТОВ "Карат-2005" звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, виданий ТОВ "Карат-2005";
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ТОВ "Карат-2005".
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.
Мотивація касаційної скарги: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми ст. 5 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР), абз. 6 п. 3 і п. 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок № 244), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, у подібних правовідносинах.
Правова позиція Верховного Суду: частиною першою статті 5 Закону № 208/94-ВР встановлено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Пункт 28 Порядку № 244 містить відповідне правило щодо п`ятнадцятиденного строку оскарження постанови.
Отже, стаття 5 Закону № 208/94-ВР установлює спеціальний строк звернення до суду, початок перебігу якого законодавець пов`язав із днем винесення постанови, а не з днем її фактичного отримання суб`єктом містобудування.
Положення абзацу шостого пункту 3 Порядку № 244, які визначають випадки, коли документи вважаються врученими суб`єкту містобудування, регулюють питання їх вручення і не змінюють установленого Законом № 208/94-ВР моменту початку перебігу строку судового оскарження постанови.
Водночас ні стаття 5 Закону № 208/94-ВР, ні пункт 28 Порядку № 244 не встановлюють, що п`ятнадцятиденний строк є присічним або що його поновлення за правилами адміністративного судочинства не допускається. Отже, у разі пропуску цього строку питання про можливість розгляду позову вирішується з урахуванням положень КАС України щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 08.05.2025 суд першої інстанції дослідив обставини, з якими позивач пов`язував несвоєчасне отримання інформації про постанову, та встановив, що поштове відправлення з постановою йому вручено не було; після одержання відомостей про її примусове виконання представник Товариства 10.09.2019 направив адвокатський запит, 17.09.2019 отримав від Департаменту копії матеріалів, а 27.09.2019 звернувся до суду.
Наведені обставини свідчать про те, що після фактичного одержання постанови та документів, які давали можливість сформулювати підстави її оскарження, позивач звернувся до суду без невиправданої затримки. Тому помилковість мотиву суду першої інстанції щодо початку перебігу п`ятнадцятиденного строку не спростовує обґрунтованості висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки суд фактично оцінив обставини, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Висновки: Верховний Суд формулює такий висновок щодо застосування статті 5 Закону № 208/94-ВР у взаємозв`язку з пунктом 28 Порядку № 244 та положеннями КАС України: п`ятнадцятиденний строк судового оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності обчислюється з дня її винесення; цей строк не є присічним і в разі його пропуску може бути поновлений судом за наявності поважних причин відповідно до правил КАС України. Положення абзацу шостого пункту 3 Порядку № 244 щодо вручення документів не змінюють установленого законом початку перебігу такого строку, але обставини фактичного повідомлення особи про постанову можуть враховуватися судом під час оцінки поважності причин його пропуску.
Ключові слова: належна правова процедура, спори у сфері містобудування, оскарження штрафу
