Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2018 року
у справі № 911/4249/16
Господарська юрисдикція
Щодо наслідків відсутності бюджетних коштів на відшкодування коштів постачальникам телекомунікаційних послуг
Фабула справи: ПАТ «Укртелеком» в особі міської філії ПАТ «Укртелеком» звернулося до господарського суду з позовом до Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації про стягнення заборгованості з понесених позивачем витрат унаслідок надання окремим категоріям населення телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» задовольнив повністю.
Мотивація касаційної скарги: Управління вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ч. 2 ст. 218 ГК України та ч. 1 ст. 614 ЦК України, посилаючись на відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання, оскільки в договорі визначено, що відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, здійснюється залежно від реального фінансування видатків (згідно з кошторисними призначеннями). Однак фінансування з державного та місцевого бюджетів за надані послуги зв'язку окремим категоріям громадян було відсутнє.
Правова позиція Верховного Суду: чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, при цьому такі зобов'язання виникають безпосередньо із законів України.
Здійснення відшкодування витрат, понесених позивачем унаслідок надання телекомунікаційних послуг з користування телефоном категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги згідно із чинним законодавством, покладається відповідно до укладеного між сторонами договору та вищезазначених приписів законодавства на Управління як розпорядника коштів Макарівського району на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, до компетенції якого належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки з позивачем на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на соціальні пільги, у період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2016 року, а зазначені відповідачем обставини щодо відсутності бюджетних призначень на відповідні видатки у 2015 році не є підставами для його звільнення від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.
Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не з наведеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним у цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками.
З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження скаржника про відсутність його обов'язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги у період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2016 року через те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» не було передбачено кошти на ці видатки, оскільки в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.
Висновки: у відносинах щодо розрахунків з постачальниками телекомунікаційних послуг особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники бюджетних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб'єкти владних повноважень, а як боржники у зобов'язальних правовідносинах. Сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Ключові слова: надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, відшкодування вартості послуг суб'єкту господарювання, фінансові зобов'язання держави
