Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 29 січня 2018 року
у справі № 910/23042/16
Господарська юрисдикція
Щодо обгрунтування прокурором підстав для представництва в суді
Фабула справи: ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до суду до ПАТ "Українська залізниця", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДП "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, зупинено провадження у цій справі до вирішення Окружним адміністративним судом іншої справи.
Ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу прокурора залишено без розгляду.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що прокурор у касаційній скарзі взагалі не зазначив, у чому полягає порушення інтересів держави, яка необхідність захисту цих інтересів саме прокурором, не обґрунтував підстав представництва в суді інтересів держави, не надав жодних доказів, що відповідач не може самостійно представляти власні інтереси у спірних правовідносинах, враховуючи той факт, що ПАТ "Українська залізниця" є самостійною юридичною особою.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом ч. 3 ст. 23 Закону Украйни "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Посилання прокурора в обґрунтування підстав звернення, що засновником товариства відповідно до п.25 Статуту є держава в особі Кабінету Міністрів України, а управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Кабінет Міністрів України, не наділяє прокуратуру правом щодо захисту прав та інтересів цього товариства.
Як вбачається із п. 12 Статуту, товариство є юридичною особою із дня державної реєстрації.
Згідно з п. 14 Статуту товариство має право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, крім випадків, передбачених законодавством та цим Статутом.
Товариство діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань (п. 19 Статуту).
П.22 Статуту зазначає, що товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями товариства. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах належного йому майна, набутого на праві власності відповідно до законодавства.
Висновки: оскільки ПАТ "Українська залізниця" не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, як того вимагає ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", то відповідно, немає підстав для представництва товариства із посиланням на зазначену норму.
Ключові слова: підстави для представництва в суді, інтереси держави, процесуальна дієздатність прокурора
