Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 липня 2019 року
у справі № 686/19926/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації діянь обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 та за ст. 128 КК України
Фабула справи: за вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік; за ст. 128 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України, вказуючи, що цей злочин поглинається злочином, передбаченим ст. 128 КК України. Разом з тим, стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій, визначаючи форму вини, за якої було завдано легкі та тяжкі тілесні ушкодження, допустили помилку, що призвело до неправильної кваліфікації його дій.
Правова позиція Верховного Суду: ОСОБА_1 було висунуте обвинувачення за ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК України, в межах якого суд здійснював судовий розгляд.
Висновки: ОСОБА_1 одним діянням вчинено два злочини з різною формою вини та з різними за ступенем тяжкості суспільно небезпечними наслідками, а саме, ударом кулаком правої руки було умисно спричинено потерпілому легкі тілесні ушкодження за ознакою короткочасного розладу здоров’я та з необережності заподіяно йому тяжкі тілесні ушкодження. Отже, дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковано як ідеальну сукупність злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК України.
Ключові слова: множинність злочинів, злочини проти життя та здоров’я людини, склад злочину
