Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 січня 2019 року
у справі № 2-2697/11
Цивільна юрисдикція
Щодо визначення правонаступника сторони у виконавчому провадженні
Фабула справи: ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням суду, що набрало законної сили, було стягнуто з ОСОБА_9 на його користь борг та судові витрати у розмірі 561 184,38 грн. Державним виконавцем зупинено виконавче провадження у зв'язку зі смертю боржника, до встановлення правонаступників.
Ухвалою суду першої інстанції заяву задоволено. Ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_7 вказує, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що ст.ст. 1281, 1282 ЦК України визначено спеціальний порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця до його спадкоємців, які прийняли спадщину. Указаний порядок передбачає необхідність з'ясування вартості спадкового майна та визначення меж зобов'язань спадкоємця перед кредитором, що не входить до повноважень державного виконавця.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Ст. 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
Отже, обов'язок спадкодавця ОСОБА_9 щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом ОСОБА_2 (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.
З урахуванням того, що отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, то відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Висновки: обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі ст. 378 ЦПК України 2004 року та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час розгляду подання.
Ключові слова: виконання рішення суду, перехід прав та обов’язків, правонаступництво, спадкування, спадкова маса
