Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2022 року м.Дніпро Справа № 904/3242/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Холодов Л.Ю., ордер серія АХ № 1018483 від 28.07.2021 р., адвокат;
представник відповідача в судове засідання не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 (суддя Манько Г.В.) у справі №904/3242/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама", м.Дніпро
про стягнення заборгованості в розмірі 3592566,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама", в якому з урахуванням останнього поданого до суду 26 грудня 2018 року клопотання про збільшення розміру позовних вимог, яке суд першої інстанції згідно з ухвалою від 26 грудня 2018 року прийняв до розгляду, просило стягнути з відповідача 3 592 566,26 грн, з яких: 2 632 139,73 грн - основний борг, 510 254,17 грн - пеня, 296 616,32 грн - штраф, 92 557,98 грн - інфляційні втрати та 60 998,06 грн - три відсотки річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки плівки для упаковки № 17/02 від 17 лютого 2014 року не в повному обсязі здійснив оплату товару, поставленого йому позивачем у період з 26 грудня 2017 року по 18 травня 2018 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Судові витрати покладено на Позивача.
Означене рішення суду вмотивоване тим, що позивач в порушення процесуальних норм не надав суду належних та допустимих доказів поставки на користь відповідача товару за період до 26.12.2017 та наявності заборгованості з його оплати, обмежившись подачею суду доказів поставки на суму 3499832,02 грн., за яку, з урахуванням матеріалів справи, сплачено відповідачем в повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 у справі №904/3242/18 - залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів наявності у відповідача перед ним заборгованості з оплати поставленого товару за спірними поставками за спірний період з 26 грудня 2017 року по 18 травня 2018 року та, відповідно, не довів наявності порушеного права при зверненні з позовом у цій справі внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати товару за договором поставки плівки для упаковки № 17/02 від 17 лютого 2014 року, оскільки не надав доказів наявності у відповідача перед ним заборгованості з оплати товару, поставленого до спірного періоду, тобто не надав доказів на підтвердження початкового сальдо (до спірного періоду) та його оплати відповідачем, не довів на підставі чого частину проведеної відповідачем оплати він відніс в погашення заборгованості, що утворилася до спірного періоду, а не зарахував в рахунок погашення спірної заборгованості. За висновком суду факт відсутності у відповідача перед позивачем заборгованості підтверджується наданим відповідачем звітом по проводкам за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Акама" з рахунку № 631, відомості якого збігаються з відомостями, що містяться у наданому позивачем суду акті звірки за період з 01 грудня 2017 року по 25 липня 2018 року, підписаному в односторонньому порядку.
При цьому суд апеляційної інстанції не взяв до уваги додані позивачем до апеляційної скарги нові докази по справі, оскільки позивач ці докази до суду першої інстанції не подавав, не навів жодної поважної причини неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від його волі, з огляду на що дійшов висновку про те, що позивач втратив право посилатися на ці нові докази.
Постановою Верховного Суду від 18.02.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 904/3242/18 скасовано. Справу № 904/3242/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалюючи постанову, суд касаційної інстанції, звернув увагу, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем, є передчасними та такими, що зроблені з неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, зокрема такими, що зроблені на підставі недопустимих доказів. Так, суди зробили відповідні висновки на підставі наданого відповідачем суду єдиного доказу - звіту по проводкам за даними бухгалтерського обліку (роздруківки платежів ТОВ "АКАМА" з рахунку 631) та наданого позивачем на вимогу суду акту звірки за період з 01 грудня 2017 року по 25 липня 2018 року, підписаного в односторонньому порядку (т. 2, а.с 33). В той час, як відсутність заборгованості в оплаті за поставлений товар має підтверджуватись належними та допустимими доказами, якими є первинні бухгалтерські документи. Також суд касаційної інстанції наголосив, що у разі здійснення між юридичними особами в їх господарській діяльності безготівкових розрахунків, доказом здійснення оплати товару є також і виписка банку з особового рахунку особи, що здійснила оплату.
Натомість, суди залишили поза увагою те, що наданий відповідачем суду та до матеріалів справи єдиний доказ оплати товару - звіт по проводкам за даними бухгалтерського обліку (роздруківку платежів ТОВ "АКАМА" з рахунку 631) не є ні розрахунковим документом, ні первинним документом, а є лише внутрішнім технічним (фіксуючим) бухгалтерським документом відповідача, що відображає бухгалтерський облік грошових операцій по рахунку № 631 "Розрахунки з постачальниками"; і зазначений доказ, хоча і має інформаційний характер, проте не має доказової сили за відсутності інших належних доказів проведення розрахунків по спірним господарським операціям, зокрема по операціям поставки товару за зазначеними позивачем видатковими накладними, тому є неналежним і недопустимим доказом відсутності заборгованості за поставлений товар.
Касаційний господарський суд звернув увагу, що у порушення принципу повноти, обставини справи, в тому числі оплати відповідачем поставленого йому позивачем товару у спірний період за зазначеними позивачем видатковими накладними, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі та входять до предмету дослідження, не були встановлені судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови, внаслідок чого касаційну скаргу позивача задовольнив, скасувавши попередні судові рішення та направив справу до господарського суду для нового розгляду справи.
Судом касаційної інстанції надано вказівку, відповідно до якої під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/3242/18 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено належними і допустимими доказами здійснення оплат товару у спірний період, зазначений позивачем, в той час, як останнім не надано доказів наявності заборгованості на початок спірного періоду (початкового сальдо).
Докази, подані позивачем з клопотанням від 29.03.2021 суд першої інстанції відхилив, з посиланням на ч.8 ст.80 ГПК України, як такі, що не подавались при первісному розгляді справи, а також без зазначення обставин, за яких позивач не міг надати їх раніше, при поданні позовної заяви.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги клопотання позивача про залучення до матеріалів справи доказів від 29.03.2021 з підстав порушення позивачем ч.8 ст.80 ГПК України та відсутності законних підстав у суду першої інстанції прийняти їх до розгляду, оскільки таке клопотання і докази надано позивачем суду на виконання вимог ухвали господарського суду від 15.03.2021, якою призначено підготовче засідання на 06.04.2021 та зобов`язано позивача та відповідача в строк до 06.04.2021 надати усі наявні докази щодо власної правової позиції, пояснення, з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 18.02.2021.
Апелянт наголошує, що ч. 2 ст. 80 ГПК України регулює питання часу подання доказів позивачем разом з поданням позовної заяви. В той же час, ухвалою від 15.03.2021 Господарський суд Дніпропетровської області призначив підготовче засідання не на підставі подання позову ТОВ "Делтана", а на підставі постанови Верховного Суду від 18.02.2021, якою скасовано попередні судові рішення у цій справі, а справу №904/3242/18 передано на новий розгляд.
Звертає увагу, що Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано процесуальні строки на подання позивачем доказів при передачі судом касаційної інстанції справ на новий розгляд в суд першої інстанції. Таким чином, суд керувався ч. 1 ст. 113 ГПК України, згідно якої строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Тому, такі строки встановлені ухвалою від 15.03.2021 і відповідна ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Наголошує, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 призначено підготовче засідання на 25.05.2021 і в її мотивувальній частині суд визнав за необхідне продовжити учасникам справи строк для надання доказів у справі та запропонував учасникам справи надати до суду усі наявні докази (ст. 73 ГПК України) щодо власної правової позиції, що стосуються предмету спору, в межах приписів ст.ст. 80, 165, 166, 167, 168, 252 ГПК України; суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та продовжив процесуальний строк для надання доказів, зобов`язав у строк до 25.05.2021 сторонам надати до суду: усі наявні докази щодо власної правової позиції. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 призначено підготовче засідання на 04.06.2021 та в мотивувальній частині суд повторно продовжив учасникам справи строк для надання доказів та запропонував учасникам справи надати до суду усі наявні докази щодо власної правової позиції, що стосуються предмету спору. Таким чином, Господарський суд Дніпропетровської області ухвалами від 15.03.2021, 06.04.2021 та 25.05.2021 зобов`язував позивача та відповідача надати усі наявні докази щодо власної правової позиції та продовжував учасникам справи строк для надання доказів.
Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено принцип рівності та змагальності сторін передбачений ст. 129 Конституції України та приписами статей 7 та 13 ГПК України. Зокрема, не взявши до уваги клопотання позивача про залучення доказів від 29.03.2021 при новому розгляду справи, подане на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2021, з посиланням, що такі докази не були подані позивачем при зверненні з позовом і у суду відсутні підстави їх приймати, тим не менше прийнято докази, які не були подані при первісному розгляді справи, і надані відповідачем з письмовими поясненнями від 24.05.2021, при новому розгляді справи. Таким чином, суд помилково застосував до наданих позивачем додатком до клопотання від 29.03.2021 доказів норми ч. 2 та 8 ст. 80 ГПК України, в той же час, не застосував норми ч. 3 та 8 ст. 80 ГПК України до наданих відповідачем додатком до письмових пояснень від 24.05.2021 доказів.
З огляду на неприйняття судом першої інстанції доказів позивача, щодо наявності заборгованості відповідача за поставлений товар, а саме наявності початкового сальдо до спірного періоду, судом першої інстанції допущено неповне з`ясування фактичних обставин справи та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
Апелянт зауважує, що судом першої інстанції порушені норми ч. 1 ст. 316 ГПК України, оскільки не виконані вказівки Верховного Суду, наведені у постанові від 18.02.2021 щодо повного, всебічного і об"єктивного встановлення обставин справи. Наводить дані, підтверджені наявними у справі доказами, відповідно до яких на початок спірного періоду (на 01.12.2017) початкове сальдо становило 4 366 177, 00 грн. та було узгоджене сторонами актом звіряння за листопад 2017 року, який від ТОВ "АКАМА" підписав генеральний директор Соколенко В.М.
Стверджує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 19.04.2018 по справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 дійшов висновку, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Позивач вказує, що з урахуванням початкового сальдо станом на 01.12.2017 в розмірі 4 366 177,00 грн; з огляду на те, що з 01 по 31 грудня 2017 року поставлено товару та виконано робіт на суму 3 382 271, 84 грн., а з 01.01.2018 по 25.07.2018 поставлено товару та виконано робіт на суму 2 867 475, 07 грн., що разом становить 10 615 923, 91 грн.; сума повернень та оплат ТОВ "АКАМА" за періоди з 01.12.2017 по 25.07.2018 становить 7 983 784, 18 грн. Відтак, непогашена заборгованість ТОВ "АКАМА" перед ТОВ "Делтана" за договором поставки плівки для пакування №17/02 від 17.02.2014 становить: 10 615 923, 91 -7 983 784, 18 = 2 632 139, 73 грн. З вказаної суми боргу позивач розрахував розмір пені у сумі 510 254,17 грн, штрафу у сумі 296 616,32 грн., інфляційних втрат у сумі 92 557,98 грн, та три відсотки річних у сумі 60 998,06 грн. При цьому, відповідач визнав факт постачання товару за період вказаний в позовній заяві, і в той же час, не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повної оплати по договору поставки №17/02 від 17.02.2014.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акама" у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним і обґрунтованим, наголошує, що із наявних матеріалів справи і поданих ним доказів оплат підтверджується відсутність заборгованості у спірний період, підтримує позицію суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для врахування поданих позивачем при новому розгляді справи нових доказів; наголошує, що суд першої інстанції правильно послався на ч.8 ст.80 ГПК України при оцінці клопотання позивача, звертає увагу, що клопотання Позивача не містить жодного обґрунтування неможливості подання поданих разом з цим клопотанням доказів раніше з позовною заявою з причин, що не залежали від нього; звертається до науково-правового висновку Університету митної справи та фінансів, зробленого на запит ТОВ "Акама" №98/1 від 27.05.2021 з приводу спірних правовідносин.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 для розгляду справи №904/3242/18 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду: головуючий суддя Подобєд І.М., судді - Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
Враховуючи перебування у відпустці судді-доповідача Подобєда І.М., 04.08.2021 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3242/18.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021, справу №904/3242/18 передано колегії суддів у складі: Дармін М.О. (головуючий, доповідач), Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
09.08.2021 суддя Орєшкіна Е.В. подала заяву про самовідвід у справі №904/3242/18, яку вмотивовано наявністю підстав, передбачених ч.3 ст.36 ГПК України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2021 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Дармін М.О. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М. заяву судді Орєшкіної Е.В. про самовідвід у справі №904/3242/18 задоволено; справу №904/3242/18 передано для визначення складу суду в порядку встановленому ст.32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021, справу №904/3242/18 передано колегії суддів у складі: Дармін М.О. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2021 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/3242/18; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 27.09.2021 на 12:40 год.
У зв`язку з виходом на роботу судді - доповідача Подобєда І.М., визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 02.09.2021, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Березкіна О.В.
03.09.2021 головуючий суддя Подобєд І.М. подав заяву про самовідвід у справі №904/3242/18 вмотивовану тим, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №904/3242/18, ухвалена за його участю, скасована постановою Верховного Суду від 18.02.2021, відповідно, він не може брати участь у новому розгляді цієї справи, а тому вважав за необхідне заявити самовідвід у справі №904/3242/18 на підставі частини першої статті 38 Господарського процесуального кодексу України.
З метою вирішення питання щодо відводу судді-доповідача, з урахуванням перебування у відпустці судді - члена колегії суддів Кощеєва І.М., на підставі розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 03.09.2021 відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3242/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 справу №904/3242/18 передано колегії суддів у складі: Подобєд І.М. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В.
Ухвалою суду від 03.09.2021 задоволено заяву судді Подобєда І.М. про самовідвід у справі №904/3242/18, справу №904/3242/18 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021, справу №904/3242/18 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2021 справу прийнято до провадження зазначеною колегією; судове засідання призначено на 20.10.2021; сторонам наданий час для подачі відзиву, заяв, клопотань.
Ухвалою суду від 13.10.2021 через перебування у відпустці судді-доповідача Іванова О.Г. в період з 19.10.2021 по 23.10.2021 (включно) визначено нову дату судового засідання - 15.11.2021 о 15:00 годині.
В судовому засіданні 15.11.2021, в якому були присутні представники обох сторін, оголошена перерва до 29.11.2021.
26.11.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3242/18 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Антоніка С.Г.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021, справу №904/3242/18 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Чус О.В., які ухвалою суду від 29.11.2021 прийняли справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 29.11.2021 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладений на 22.12.2021.
20.12.2021 відповідачем повторно подано клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки представника.
В судове засідання 22.12.2021 представник відповідача не з"явився, протокольною ухвалою судом відмовлено у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи, в судовому засіданні 22.12.2021 оголошено перерву до 24.01.2022 до 11:00 години, про що присутнього представника позивача повідомлено під розпис, відповідачу засобами електронного зв"язку направлена відповідна ухвала, яка доставлена на його електронну адресу ([email protected]) 22.12.2021.
23.12.2021 на адресу Центрального апеляційного господарського суду засобами електронного зв"язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшло клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" адвоката Холодова Леоніда Юрійовича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 24.12.2021.
21.01.2022 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано раптовою хворобою заявника з 21.01.2022.
Згідно ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи 24.01.2022, оскільки відповідно до довідки суду апеляційної інстанції ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2021 про перерву в цей же день доставлено до електронної скриньки відповідача; обізнаність із датою слухання справи також випливає зі змісту клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, суд апеляційної інстанції вже задовольняв клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (ухвалою від 29.11.2021), відтак, подане 21.01.2022 клопотання є повторним (третім).
За приписами ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Колегія суддів наголошує, що праву позивача брати участь у судовому засіданні, дослідженні доказів, наданні пояснень суду, кореспондується обов"язок виявляти повагу до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.
Оскільки подане клопотання про відкладення розгляду справи вже є третім від відповідача, суд незалежно від причин його неявки, в судовому засіданні 22.12.2021 розпочав розгляд справи по суті, заслухавши доповідь судді щодо змісту і доводів поданої скарги, із дослідженням доказів, наявних у справі і заслуховуванням пояснень позивача.
З метою надання можливості виступити відповідачу (та з урахуванням поданого ним клопотання про відкладення) розгляд апеляційної скарги відкладався на 22.12.2021, в подальшому в судовому засіданні 22.12.2021 оголошувалась перерва до 24.01.2022 до 11:00 години.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що із чотирьох судових засідань (15.11.2021, 29.11.2021, 22.12.2021, 24.01.2022) про які відповідач був обізнаним, останній забезпечив явку представника тільки в перше судове засідання. Попри задоволення його клопотання про відкладення розгляду справи ухвалою від 29.11.2021, в наступні судові засідання явку представника відповідач не забезпечив. Явка в судове засідання є процесуальним правом сторони, а не обов"язком (тільки не у випадку передбаченому п.3 ч.2 ст.42 ГПК України, якщо їх явка визнана судом обов`язковою), наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій несе сторона. Тому, вказані в заяві відповідача обставини не визнаються судом апеляційної інстанції поважними і відповідна заява ТОВ "Акама" про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 24.01.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін у засіданнях 15.11.2021, 29.11.2021, 22.12.2021, 24.01.2022, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права і невиконання вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 18.02.2021 по цій справі.
Згідно зі ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Як вже зазначалось вище, Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 по цій справі надано вказівку, відповідно до якої під час нового розгляду справи суду необхідно вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому, доказ відсутності заборгованості у спірний період, наданий відповідачем - звіт по проводкам за даними бухгалтерського обліку (роздруківка платежів ТОВ "АКАМА" з рахунку 631), визнаний неналежним і недопустимим, зазначено, що докази відсутності заборгованості можуть підтверджуватись виключно первинними документами або банківською випискою про рух коштів по рахунку, як і не прийнятий до уваги підписаний в односторонньому порядку позивачем акт звірки розрахунків, наданий на вимогу суду, оскільки акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом у справі, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, не є доказом оплати товару, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Таким чином, новий розгляд справи був покликаний не надати відповідачу можливість в підтвердження своєї позиції подати належні та допустимі докази відсутності заборгованості, не подані ним при первісному розгляді справи, а для здійснення повного і об"єктивного встановлення всіх обставин справи, зокрема і наявності заборгованості відповідача перед позивачем, яка включає в себе перевірку наявності початкового сальдо на спірний період, тобто доводів позивача.
На виконання цих вказівок суду касаційної інстанції, Господарським судом Дніпропетровської області в ухвалі від 15.03.2021 запропоновано сторонам у строк до 06.04.2021 надати усі наявні докази щодо власних правових позицій і пояснень, з урахуванням висновків Верховного Суду (а.с.55, т.11).
Вказаний строк надання доказів було продовжено сторонам ухвалою суду від 06.04.2021 та від 25.05.2021. Остаточно строк для подання доказів судом встановлений до 04.06.2021.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2021, з відповідним клопотанням про залучення доказів, 29.03.2021 (зареєстровані в суді 31.03.2021) подані відповідні докази - первинні документи щодо поставок продукції з моменту укладення сторонами договору ((17.02.2014) видаткові накладні, накладні на повернення товару), акти виконаних робіт, акти звіряння розрахунків за 2014-2017 рік, підписані сторонами (а.с.1-250, т.7, а.с.1-250, т.8, а.с.1-140, т.9) та письмові пояснення від 03.06.2021 щодо зарахування коштів.
Відповідачем, в свою чергу, 24.05.2021 поданий суду в додатку до пояснень доказ оплат по договору №17/02 від 17.02.2014 - банківська виписка про рух коштів по рахунку (а.с.1-250, т.10, а.с.1-46, т.11).
Відтак, сторонами виконані вимоги суду та подані відповідні докази у строки, встановлені в ухвалах від 15.03.2021, 06.04.2021, 25.05.2021.
Загальний порядок подання доказів наведений у статті 80 ГПК України, відповідно до частин 2 та 3 якої позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4 та 5 ст.80 ГПК України)
За змістом ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Натомість, порядок подання доказів при новому розгляді справи (в разі такої потреби), нормами Господарського процесуального кодексу України не унормований, відтак, слід звертатись до ст.113 ГПК України, на що правильно звернув увагу позивач, якою встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відтак, обома сторонами, як позивачем, так і відповідачем, подані нові докази не при первісному зверненні до суду, а на вимогу господарського суду, викладену в ухвалах від 15.03.2021, 06.04.2021, 25.05.2021, при новому розгляді справи.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
До основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін, яка втілена у ст.13 ГПК України та регламентує, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірки доводів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, на чому наголосив касаційний господарський суд, суду першої інстанції слід було взяти до уваги всі докази, надані у визначені судом в ухвалі від 15.03.2021 строки обома сторонами в підтвердження їх правових позицій: і доводи з доказами позивача щодо наявності початкового сальдо на початок спірного періоду, а відтак, встановлення дійсної суми заборгованості (в разі її наявності), і доводи з доказами відповідача стосовно здійснених оплат за спірним договором, в підтвердження його заперечень щодо наявної заборгованості.
На противагу вказаному, ухвалюючи оспорюване рішення від 01.07.2021, суд першої інстанції взяв до уваги тільки докази подані відповідачем, які, до речі, ним не подавались при первісному розгляді справи, в той час, як докази позивача, в підтвердження його позиції, надані на вимогу, викладену в ухвалі суду від 15.03.2021, судом першої інстанції не прийнято, що порушило принцип рівності сторін у процесі та завадило вирішенню завдання господарського судочинства щодо повного і об"єктивного встановлення всіх обставин справи.
З урахуванням наведеного судом першої інстанції допущене нез"ясування обставин справи, внаслідок чого висновки, викладені у рішенні, не можуть відповідати дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду.
Приймаючи до уваги, що місцевим господарським судом, в порушення вимог ст.ст. 2, 13 та86 Господарського процесуального кодексу України, не були всебічно і повно розглянуті на засадах змагальності всі обставини справи та виходячи з повноважень апеляційної інстанції, передбачених частинами 1 і 4 ст. 269 та п. 2 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, щодо права апеляційного господарського суду у процесі за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглянути справу по суті спору, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду встановила наступні обставини справи.
17.02.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Делтана" (постачальник за договором, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Акама" (покупець за договором, відповідач по справі) підписано договір №17/02 поставки плівки для упаковки (далі Догововір).
Згідно п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується виготовити і передати у власність Покупця, у встановлений термін плівку для упаковки, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.
Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється партіями. Виготовлення Постачальником кожної окремої партії Товару, передбачений: договором, оформляється Специфікаціями на підставі Заявок Покупця, які є невід`ємними частинами Договору.
Умовами п. 2.2 Договору визначено, що у Специфікаціях Сторони узгоджують повне найменування Товару, кількість, одиницю виміру, ціну за одиницю загальну вартість Товару, терміни виготовлення, його параметри (ширина бобіни, діаметр бобіни, щільність і склад матеріалу; кількість фарб, напрямок малюнка при розмотуванні, розміщення дизайнів на циліндрах), ціну за переддрукарську підготовку, адреса місця передачі товару.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що специфікації є невід`ємною частиною договору з моменту їх підписання Сторонами.
Постачальник має право зупинити процес виробництва Товару та / або його відвантаження за цим Договором у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем п.4.1 цього Договору та відновити зупинене виробництво товару та / або його відвантаження за цим Договором протягом 20 календарних днів з моменту повного виконання Покупцем зобов`язань передбачених п.п.4.1, 8.3 даного Договору (2.6.7 Договору).
Згідно п. 2.8 Договору транспортування товару здійснюється за рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено специфікацією.
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна одиниці Товару узгоджується сторонами і фіксується в кожній специфікації. Ціна є фіксованою і включає в себе: вартість Товару, упаковки і маркування.
Умовами п. 3.2. Договору визначено, що загальна сума договору складається з вартості всіх партій Товару, зазначених у відповідних Специфікаціях.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що вартість підготовки до (формних циліндрів) вказується в Специфікації і оплачується Покупцем в розмірі 100% вартості підготовки до (формних циліндрів) передбаченої Специфікації не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання Специфікації. Постачальник має право провести в подальшому перерахунок вартості Товару з вирахуванням вартості підготовки до, оплаченої Покупцем, з усієї вартості Товару за цим Договором якщо кількість першого замовлення Покупця з одного комплекту циліндрів становить 3000 кг і присутній на протязі одного календарного року повторне замовлення з цього комплекту циліндрів на кількість 8000 кг сумарно.
Оплата Товару проводиться в розмірі 100% вартості партії Товару передбаченої відповідною Специфікацією не пізніше 30 календарних днів з дня підписання видаткової накладної (товарно-транспортної накладної) про приймання Товару (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата здійснюється в національній валюті України. Вартість конкретної партії продукції Сторони передбачають Специфікацією.
Згідно п. 4.3. Договору датою оплати вважається день надходження передбаченої суми платежу в банк Постачальника на його розрахунковий рахунок.
Умовами п. 4.4. Договору визначено, що при підписанні чергових Специфікацій, ціна, кількість, терміни та інші умови можуть визначатися сторонами додатково. У такому випадку ціна, кількість, терміни та інші умови фіксуються в Специфікації, яка підписує Сторонами.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що загальна кількість товару, яка підлягає поставці по Договору, визначено в Специфікації до Договору.
Фактична кількість готового Товару по кожному найменуванню, відповідно до особливостей технології виробництва може відрізнятися в більшу або меншу сторону на 10% від кількості зазначеного в специфікації (п. 5.2 Договору).
Згідно п. 6.1 Договору постачальник приступає до виготовлення Товару після затвердження оригінал - макета, підписання Специфікації Покупцем і отримання передоплати.
Відповідно до п. 6.2 Договору термін виготовлення Товару становить 30 календарних днів при новому замовленні з моменту затвердження Сторонами оригінал макета і підписання Специфікації, при повторному замовленні 20 календарних днів з моменту підписання Сторонами Специфікації.
Умовами п. 7.2 Договору визначено, що Приймання Товару по кількості проводиться відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" від 15.05.1965 р. № П-6 затв. Постановою Держарбітражу СРСР.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у разі порушення зобов`язань, передбачених цим Договором (далі "порушення Договору"), кожна зі Сторін несе відповідальність, передбачену цим Договором та (або) чинним законодавством України.
Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, передбачених цим Договором (п. 8.2 Договору).
Згідно п. 8.3 Договору у разі прострочення оплати Товару, Покупець зобов`язується оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення і штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого Товару.
Відповідно до п. 8.4 Договору у разі прострочення поставки Товару, Постачальник погоджуєтесь відшкодувати Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення.
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до " 30" грудня 2015 року. Якщо до закінчення cтpоку дії Договору жодна зі сторін не заявить про його припинення або зміну умов, Договір вважається продовженим на календарний рік і на тих же умовах (п. 11.1 Договору).
Згідно п. 11.3. Договору будь-які зміни і доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмен ой формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін.
Відповідно до п. 11.5. Договору жодна із Сторін не має права передавати свої права та обов`язки за Договором третім особам без письмової згоди іншої Сторони.
Зазначений договір поставки недійсними у встановленому законом порядку не визнавався та в силу вимог статті 204 Цивільного кодексу України його правомірність презюмується.
На виконання умов договору позивачем за Договором поставки № 17/02 від 17.02.2014, здійснено наступні поставки продукції за наступні періоди:
Всього у 2014 році поставлено плівки для пакування на загальну суму 10 310 497,99 грн.
Крім того, ТОВ "Делтана" у листопаді 2014 році виконало для ТОВ "Акама" роботи щодо переддрукарської підготовки товару, відповідно до актів виконаних робіт підлягало до сплати 112 500,00 грн.
Загальна сума поставки з виконаними роботами за 2014 рік становить 10 422 997,99 грн. (10 310 497,99 + 112 500,00).
З ініціативи ТОВ "Акама", за період з 24.04.2014 по 09.12.2014 відповідачем повернуто ТОВ "Делтана" плівки на загальну суму 22 788, 14 грн.
Таким чином, ТОВ "АКАМА" за 2014 рік мало оплатити ТОВ "Делтана" 10 400 209, 85 грн. (10 422 997,99 грн. - 22 788, 14 грн.).
Фактично ТОВ "АКАМА" за 2014 рік оплатило ТОВ "Делтана" 9 012 000,00 грн.
Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за товари та роботи надані у 2014 році становить 1 388 209, 85 грн.
При цьому, оплату за платіжним дорученням №248 від 11.04.2014 на суму 69 445,62 грн. позивачем не зараховано в якості оплат за договором поставки, оскільки вказана сума входила до суми боргу за договором поруки між ТОВ "Акама" та ТОВ "Інвіста" №24 від 03.03.2014 (пояснення позивача - а.с.86, т.11).
Вказана інформація підтверджується підписаними сторонами актами звіряння взаємних розрахунків за 2014 рік.
ПеріодПочаткове, грн.Кінцеве, грн.06.03.2014 -28.03.2014 0962 764, 5901.04.2014 -29.04.2014 962 764, 591 253 293, 3201.05.2014 -29.05.2014 1 253 293,321 195 622, 0806.06.2014 -27.06.2014 2 195 622, 081 551 885, 8501.07.2014 - 30.07.2014 1 551 885, 851 539 668, 2001.08.2014 -28.08.2014 1 539 668, 201 442 512, 7001.09.2014 -30.09.2014 1 442 512,701 702 965, 0902.10.2014 -28.10.2014 1 702 965, 091 608 213,8606.11.2014 -28.11.2014 1 608 213,861 605 447, 4701.12.2014 -26.12.2014 1 605 447, 471 388 209, 85
Отже, згідно з актами звіряння взаємних розрахунків за період з 06.03.2014 по 26.12.2014 між ТОВ "Делтана" та ТОВ "Акама" початкове сальдо становило - 0 грн, кінцеве сальдо - 1 388 209, 85 грн.
Всього у 2015 році поставлено плівки для пакування на загальну суму 26 457 777, 12 грн.
Крім того, ТОВ "Делтана" у 2015 році виконало для ТОВ "Акама" відповідні роботи, і за актами виконаних робіт підлягало до оплати 548 443, 92 грн.
Загальна сума поставки з виконаними роботами за 2015 рік становить 27 006 221, 04 грн. (26 457 777, 12 + 548 443, 92).
З ініціативи відповідача у 2015 році повернуто ТОВ "Делтана" плівки на загальну суму 206 007, 19 грн. Таким чином, ТОВ "АКАМА" мало оплатити ТОВ "Делтана" за товар поставлений у 2015 році та виконані роботи 26 800 213,85 грн. (27 006 221,04 -206 007,19).
Фактично ТОВ "АКАМА" за 2015 рік оплатило ТОВ "Делтана" 25 667 595,03 грн.; заборгованість відповідача перед позивачем за товари та роботи надані у 2015 році становить 1 132 618, 82 грн.
ПеріодПочаткове, грн.Кінцеве, грн.05.02.2015 -26.02.2015 852 044, 811 934 418, 7502.03.2015 -27.03.2015 1 934 418, 753 597 143, 6301.04.2015 -30.04.2015 3 597 143, 634 129 946, 1201.05.2015 -29.05.2015 4 129 946, 123 612 234, 0802.06.2015 -26.06.2015 3 612 234,083 300 750, 6302.07.2015 -27.07.2015 3 300 750, 633 505 056,4003.08.2015 -28.08.2015 3 505 056, 401 738 775, 13
Вказана інформація підтверджується підписаними сторонами актами звіряння взаємних розрахунків за 2015 рік.
Всього у 2016 році поставлено плівки для пакування на загальну суму 26 829 777,87 грн.
Крім того, ТОВ "Делтана" у 2016 році виконало для ТОВ "Акама" відповідні роботи, за актами виконаних робіт підлягало до сплати 494 616,58 грн.
Загальна сума поставки з виконаними роботами за 2016 рік становить 27 324 394,45 грн. (26 829 777,87 + 494 616,58).
З ініціативи ТОВ "Акама" у 2016 році частина плівки для пакування була повернута ТОВ "Делтана" на загальну суму 76 595,10 грн.
Таким чином, ТОВ "АКАМА" мало оплатити ТОВ "Делтана" за товар поставлений - у 2016 році та виконані роботи 27 247 799,35 грн. грн. (27 3241394,45- 76 595,10).
Фактично ТОВ "АКАМА" за 2016 рік оплатило ТОВ "Делтана" 26 500 000,00 грн.
Заборгованість ТОВ "АКАМА" перед ТОВ "Делтана" за товари та роботи надані у 2016 році становить 747 799, 35 грн.
Заборгованість ТОВ "АКАМА" перед ТОВ "Делтана" за товари та роботи надані у період 2014-2016 роки становить 3 268 628,02 (1 388 209, 85 +1 132 618, 82 + 747 799, 35).
Вказана інформація підтверджується підписаними сторонами актами звіряння взаємних розрахунків за 2016 рік.
ПеріодПочаткове, грн.Кінцеве, грн.01.02.2016 - 19.02.2016 1 880 482, 931 944 560,2401.03.2016 -31.03.2016 1 944 560, 243 703 096, 1301.04.2016 -29.04.2016 3 703 096, 135 365 836,9104.05.2016 -27.05.2016 5 365 836, 914 693 526,3501.08.2016 -29.08.2016 4 693 526,354 392 032,70 02012.2016-27.12.20162 840 671,753 267 044,57
Всього у 2017 році поставлено плівки для пакування на загальну суму 35 284 222, 89 грн.
Крім того, ТОВ "Делтана" у 2017 році виконало для ТОВ "Акама" відповідні роботи, і за актами виконаних робіт підлягало до оплати 181 295, 46 грн.
Загальна сума поставки з виконаними роботами за 2017 рік становить 35 465 518, 35 грн. (35 284 222, 89 грн.+ 181 295, 46).
З ініціативи відповідача у 2017 році повернуто ТОВ "Делтана" плівки на загальну суму 77 904, 45 грн. Таким чином, ТОВ "АКАМА" мало оплатити ТОВ "Делтана" за товар поставлений у 2017 році та виконані роботи 35 387 613, 90 грн. ( 35 465 518,35 грн. - 77 904, 45).
Фактично ТОВ "АКАМА" за 2017 рік оплатило ТОВ "Делтана" 31 984 016,43 грн. Заборгованість ТОВ "АКАМА" перед ТОВ "Делтана" за товари та роботи надані у 2017 році становить 3 403 597, 47 грн.
Загальна заборгованість ТОВ "АКАМА" перед ТОВ "Делтана" за товари та роботи надані у період 2014-2017 роках становить 6 672 225, 49 грн. (1 388 209, 85 +1 132 618, 82 + 747 799, 35 + 3 403 597, 47).
Вказана інформація підтверджується підписаними сторонами актами звіряння взаємних розрахунків за 2017 рік.
ПеріодПочаткове, грн.Кінцеве, грн.10.01.2017 - 30.01.2017 3 267 044, 573 624 046, 0303.02.2017 -24.02.2017 3 624 046, 033 296 533, 6203.03.2017 -31.03.2017 3 296 533,624 192 127, 8403.04.2017 -28.04.2017 4 192 127, 846 384 142, 4603.05.2017 -31.05.2017 6 384 142,465 628 234, 9002.06.2017 -30.06.2017 5 628 234, 906 647 563, 2804.07.2017 -31.07.2017 6 647 563, 286 117 434, 1702.10.2017 -27.10.2017 4 194 633,944 510 455, 1702.11.2017-28.11.20174 510 455,174 366 177,00
Актом звіряння за листопад 2017 року сторони узгодили заборгованість ТОВ "АКАМА" перед ТОВ "Делтана" за договором поставки в сумі 4 366 177,00 грн., з урахуванням поставки товару за 28.11.2017 (а.с.14, т.9). Від ТОВ "АКАМА" акт підписаний генеральним директором Соколенко В.М.
Поставка товару та виконання робіт позивачем підтверджено первинними документами, а саме: видатковими накладними, актами виконаних робіт, накладними про повернення товару, підписаними обома сторонами актами звіряння взаємних розрахунків.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо (відповідна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у наведених постановах дійшов висновку, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Відтак, початкове сальдо, тобто заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 4 366 177,00 грн. на початок спірного періоду (на 01.12.2017) доведено позивачем належними та допустимими доказами та заборгованість у цій сумі визнавалась відповідачем станом на 01.12.2017.
Сторонами у спірний період погоджено поставку наступного товару:
згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-6 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 258 876 грн.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-3 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 132 449 грн. 04 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-2 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 132 449 грн. 04 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №1810/17-2 від 18.10.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 590 760 грн.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №1810/17-15 від 18.10.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 131078 грн. 16 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-7 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 194 778 грн.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №1810/18-16 від 18.10.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 131 078 грн. 16 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-8 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 132 449 грн. 04 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №2612/17-1 від 26.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 333 335 грн.52 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-3 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-3 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 132 449 грн. 04 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-4 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 132 449 грн. 04 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-7 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 194 778 грн.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-7 від 05.12.17до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-3 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-5 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-2 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №05121/17-8 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-4 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 132 449 грн. 04 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-7 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 194 778 грн.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-1 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-2 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0711/17-9 від 07.11.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 132 449 грн. 04 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-6 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-4 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-8 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-9 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-10 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
Згідно специфікації на виготовлення плівки пакувальної (Додаток №0512/17-5 від 05.12.17 до договору) дійшли згоди щодо виготовлення товару на суму 134 431 грн. 92 коп.
На виконання умов договору Постачальник у період з 26 грудня 2017 року по 18 травня 2018 року поставив Покупцю товар на загальну суму 3 499 823,02 грн за такими видатковими накладними:
1) № 1080 від 26 грудня 2017 року на суму 652 551,28 грн,
2) № 54 від 02 лютого 2018 року на суму 58 842,54 грн,
3) № 57 від 06 лютого 2018 року на суму 139 193,70 грн,
4) № 63 від 08 лютого 2018 року на суму 374 880,08 грн,
5) № 82 від 15 лютого 2018 року на суму 223 287,35 грн,
6) № 116 від 05 березня 2018 року на суму 259 934,46 грн,
7) № 143 від 20 березня 2018 року на суму 286 827,48 грн,
8) № 197 від 16 квітня 2018 року на суму 242 568,34 грн,
9) № 203 від 24 квітня 2018 року на суму 732 177,79 грн,
10) № 229 від 18 травня 2018 року на суму 20 203,33 грн.
У липні 2018 Постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана") звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама") про стягнення 2 966 163,24 грн заборгованості за договором поставки плівки для упаковки № 17/02, посилаючись на те, що Покупець лише частково оплатив поставлений йому Постачальником товар на суму 533 659,78 грн, а також заявив до стягнення неустойку (пеню і штраф) та інфляційні втрати, посилаючись на те, що відповідач (Покупець) прострочив виконання свого зобов`язання з повної оплати товару.
У подальшому, під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач до закінчення підготовчого засідання двічі (17 серпня та 05 вересня 2018 року) зменшував та збільшував заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач після подання позову частково погасив суму боргу, сплативши 320 000,00 грн, а також повернув товар як бракований на суму 14 023,51 грн, з огляду на що позивач остаточно заявив до стягнення 2 632 139,73 грн основного боргу.
Відповідно до цієї заяви, з урахуванням початкового сальдо в сумі 4 366 177,00 грн, та поставок товару і здійснених робіт у період з 01 по 31 грудня 2017 року на суму 3 382 271, 84 грн. та у період з 01.01.2018 по 25.07.2018 на суму 2 867 475, 07 грн. загальна сума поставки становила 10 615 923, 91 грн.
Сума повернень та оплат ТОВ "АКАМА" за період з 01.12.2017 по 25.07.2018 становить 7 983 784, 18 грн., що підтверджено позивачем видатковими накладними, накладними на повернення товару, узгоджується зі здійсненими відповідачем оплатами, згідно наданої ним банківської виписки про рух коштів по рахунку.
При цьому, оплати здійснені відповідачем у спірний період позивачем зараховувались у борг минулого періоду, оскільки були здійснені відповідачем з посиланням на договір №17/02 від 17.02.2014, а не на конкретні видаткові накладні спірного періоду.
Відтак, заборгованість за спірний період становить 2 632 139, 73 грн. (10 615 923, 91 -7 983 784, 18), що підтверджено позивачем первинними документами, і не сплачена відповідачем, доказів протилежного матеріали справи не містять; відповідачем під час розгляду справи не надавались.
Факт постачання товару за цими видатковими накладними та на зазначену в них суму підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями цих видаткових накладних та відповідачем не заперечується. Відповідач лише заперечує наявну заборгованість у спірний період, з огляду на здійснені ним в цей період оплати; в обґрунтування заперечень відповідачем долучено до матеріалів справи докази оплати вартості отриманого товару, а саме виписки з банківських рахунків (т. 10 а.с. 1 - 250, т. 11 а.с. 1 - 46).
Відтак, спір між сторонами існує з приводу доведення позивачем наявності загальної заборгованості за договором поставки плівки, в тому числі на початок спірного періоду (01.12.2017 - початкове сальдо) та відсутності повної оплати цієї заборгованості відповідачем.
Колегією суддів встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що на початок спірного періоду (01.12.2017) у відповідача існувала перед позивачем заборгованість у сумі 4 366 177,00 грн, у період з 01 по 31 грудня 2017 року позивачем здійснено поставку товару та виконано робіт на суму 3 382 271, 84 грн. та у період з 01.01.2018 по 25.07.2018 на суму 2 867 475, 07 грн., тобто загальна сума поставки становила 10 615 923, 91 грн.
Вказаний товар був прийнятий Відповідачем, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) та відбитком печатки Відповідача на відповідних накладних без зауважень та заперечень.
При отриманні товару відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності.
Відповідачем у спірний період (з 01.12.2017 по 25.07.2018) здійснено повернень товару та оплат ТОВ "АКАМА" на суму 7 983 784, 18 грн, відтак, зхаборгваність відповідача перед позивачем становить 2 632 139, 73 грн.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Оскільки укладений між позивачем та відповідачем договір поставки є оплатним, то обов`язку продавця передати у власність товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість отриманого товару.
Зобов`язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 12 Специфікацій товар повинен бути оплачений покупцем протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання видаткових накладних про приймання товару.
На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що обов`язок відповідача оплатити товар є таким, що настав 18.06.2018 (з урахуванням останньої поставки товару 18.05.2018 і того, що 17.05.2018 був неділею, вихідним днем).
Доказів оплати товару в сумі 2 632 139, 73 грн. або доказів повернення вказаного товару Позивачу Відповідачем до суду не надано.
Доводи Позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами відповідачем не спростовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" 2 632 139,73грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки плівки № 17/02 від 17.02.2014 є обґрунтованими, доведеними, заснованими на договорі і законі та є такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню в загальній сумі 510 254,17 грн за кожною накладною окремо за загальний період з 26.01.2018 по 17.12.2018, штраф в сумі 296 616,32 грн., відсотки річних в загальній сумі 60 998,06 грн за період 26.01.2018 по 24.12.2018 (розрахований за кожною накладною), інфляційні втрати в сумі 92 557,98 грн. за кожною накладною окремо за період травень-грудень 2018 року.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.3 договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати Товару, Покупець зобов`язується оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення і штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого Товару.
Вказані суми перевірені апеляційним господарським судом, відповідачем не спростовані, оскільки власного контррозрахунку заявлених сум він під час розгляду справи не надав, встановлена їх арифметична правильність, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є нез`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства через нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову і апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі № 904/3242/18 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі № 904/3242/18 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама", м.Дніпро про стягнення заборгованості в розмірі 3592566,26 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама", м.Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана", м.Харків 2 632 139,73 грн. основної заборгованості, 510 254,17 грн. пені, 296 616,32 грн штрафу, 92 557,98 грн. інфляційних втрат, 60 998,06 грн. - 3% річних, 53 888,49 грн. судового збору за подачу позову, 80 832,73 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г. та Березкіною О.В. 03.02.2022, суддею Чус О.В. _____________.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.В. Чус
