У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/8535/22
№ 1-кп/183/866/23
04 жовтня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області судове засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12022221070001360 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, не одруженого, маючого вищу освіту, працюючого у Балаклійському будинку культури на посаді електрика, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 1111 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
судом розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 1111 КК України. Обвинуваченому ОСОБА_3 судом 14.10.2022 р. обрано запобіжний захід тримання під вартою, який неодноразово було продовжено.
Прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою, вказавши, що є всі підстави для продовження строку тримання під вартою ще на 60 днів, оскільки ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обрані запобіжного заходу тримання під вартою та при його продовжені, на сьогодні не змінилися. ОСОБА_3 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що заперечує у продовженні строку тримання під вартою оскільки ризики втратили своє значення. Свідки по справі всі допитані, на них ОСОБА_3 вплинути вже не зможе. Автоматичне продовження обраного запобіжного заходу суттєво порушує права обвинуваченого на захист. Крім того, при вирішенні клопотання необхідно врахувати можливість застосування іншого запобіжного заходу та внесення застави. ОСОБА_6 має постійне місце проживання, має сім`ю, працює, тому можливо застосувати інший запобіжний захід з альтернативою застави.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника.
Суд, вислухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, вважає, що клопотання прокурора про продовження раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою підлягає задоволенню,
При розгляді клопотання прокурора, судом встановлено, що застосовуючи до ОСОБА_3 запобіжний захід тримання під вартою 14 жовтня 2022 р. та при продовженні строку тримання під вартою 09 грудня 2022 р., 30 січня 2023 р., 28 березня 2023 р., 15 травня 2023 р., 21 червня 2023 р. 17 серпня 2023 р. судом було враховано наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд обґрунтував. Вказані ризики на сьогодні не втратили свого значення, оскільки розгляд кримінального провадження триває.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та (або) продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність застосування до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, що узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ.
Таким чином, враховуючи вказані вище обставини та особу обвинуваченого, заслухавши прокурора, вислухавши думку захисника, обвинуваченого, суд приходить до висновку, що запобіжний захід тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України необхідно продовжити до 14 жовтня 2023 року, оскільки ризики, які були враховані судом при обрані йому запобіжного заходу тримання під вартою на сьогодні не змінилися.
Щодо позиції захисника ОСОБА_5 про визначення ОСОБА_3 при продовженні запобіжного заходу тримання під вартою, застосування застави, то суд вважає, що заявлена вимога не підлягає задоволенню. Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України : під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, яким є запобіжний захід тримання під вартою. Вказана норма закону є спеціальною і вона діє в теперішній час, оскільки триває воєнний стан то застосування будь яких інших запобіжних заходів, серед яких і застави є неможливим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194 КПК України, суд, -
постановив :
продовжити запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_3 до 02 грудня 2023 року.
Копію ухвали направити для виконання начальнику державної установи «Харківський слідчий ізолятор»
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення повного тексту ухвали.
Суддя ОСОБА_1
