Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-о/803/4/23 Справа № 200/9992/16-к Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2022 року, постановлену щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
10 липня 2023 року до на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява від засудженого ОСОБА_6 в якій він просить переглянути ухвалу апеляційного суду з тих підстав, що 04.07.2023 йому стало відомо про допущені судом першої інстанції при ухваленні вироку, зокрема щодо нього, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме порушення таємниці нарадчої кімнати, через прийняття суддям зі складу колегії судових рішень та направлення їх до ЄДРСР, в період перебування в нарадчій кімнаті, а відтак він просить переглянути ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01.06.2022, скасувати її та вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровска від 01.06.2020 й призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_6 стосовно поданої заяви, колегія суддів приходить до таких висновків.
Так, згідно з ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Перелік обставин, які визнаються нововиявленими, є вичерпним та знайшов своє відображення у ч. 2 ст. 459 КПК України. Це є:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Таким чином, судові рішення у кримінальних справах (вироки, ухвали), що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тільки з підстав, що зазначені в ч. 2 ст. 459 КПК України.
Так, тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст. 459 КПК України, має здійснюватися в системному зв`язку з іншими положеннями КПК України, насамперед ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином, системний аналіз положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Так, вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2020 року ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , кожного окремо, визнано винуватими у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4,6,12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено покарання: за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією належного йому майна; за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. ОСОБА_8 визнано винною та призначено пркарання за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією належного їй майна; за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією належного їй майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією належного їй майна.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2022 року залишено без задоволення апеляційні скарги прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2020 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , обвинувачених за ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, залишено без змін.
Як на новивиявлену обставину, яка, на думку засудженого, свідчить про незаконність судового рішення та є підставою для скасування вироку суду першої інстанції, засуджений посилається на порушення суддям Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 таємниці нарадчої кімнати, через ухвалення ними та направлення до ЄДРСР рішень під час перебування в нарадчій кімнаті у вказаній справі.
Задля перевіки вказаних тверджень ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26.07.2023 було доручено уповноваженій особі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська провести службову перевірку фактів, викладених у заяві засудженого ОСОБА_6 , щодо порушення таємниці нарадчої кімнати при ухваленні 04 березня 2020 року вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , кожного окремо, за ч. 4 ст. 187, п.п. 4,6,12 ч. 2 ст. 115 КК України.
На виконання ухвали апеляційного суду, комісією Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська було проведено перевірку заявлених фактів порушення таємниці нарадчої кімнати, за результатами проведення якої, комісією не було виявлено фактів ухвалення суддями Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 та направлення їх до ЄДРСР у період перебування колегії суддів у нарадчій кімнаті з 17-24 години 03.03.2020 по 13-34 годину 04.03.2020.
За вказаних обставин доводи засудженого про порушення таємниці нарадчої кімнати суддями ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 при постановленні вироку від 04.03.2020 не знайшли свого підтвердження.
Крім того, згідно з висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 лютого 2020 року (справа № 128/2455/15-к), відповідно до якого, з урахуванням положень статті 367 КПК, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі частини 1 статті 412 КПК може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, лише у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення, постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
Разом з цим, засуджений у своїй заяві в частині цих вимог не навів конкретних даних, якими можна було підтвердити наявність порушення, обмежившись лише переліком справ вказаних суддів із відомостями з ЄДРСР, а відтак вказані в заяві обставини ні самі по собі, ні разом з іншими обставинами, встановленими судом, не доводить неправильність ухвали апеляційного суду так і вироку суду першої інстанції, про перегляд якого просить заявник, та безпосередньо не впливає на висновок суду, який зроблений з урахуванням усіх досліджених у судовому засіданні доказів.
Крім того, постановою Верховного Суду від 27.02.2023 вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2022 року було залишено без змін.
Апеляційний суд наголошує, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів («Brumarescu проти Румунії», № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Повноваження судів вищих інстанцій на перегляд справи повинні використовуватися лише з метою виправлення судових помилок, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд вищими судами не повинне розглядатися як завуальована апеляція, а лише сама можливість того, що можуть існувати дві точки зору щодо предмету спору не є підставою для перегляду рішення. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру («Ryabykh проти Росії», № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Процедура перегляду рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя («Pravednaya проти Росії», № 69529/01, рішення від 18 листопада 2004 року). Однак Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.
Частиною 1 ст. 467 КПК України встановлено, що суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду ухвали Дніпровського апеляційного суду від 01.06.2022 за нововиявленими обставинами та скасування вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2020, так як заявником не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність виключних обставин у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 459, 467 КПК України,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2022 року, постановлену щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з часу вручення йому копію ухвали.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
