Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
30 січня 2024 року
м. Київ
справа №560/6242/22
адміністративне провадження № К/990/2756/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати дії відповідача протиправними щодо переведення з 01 березня 2022 року позивачки з пенсії за Законом України «Про державну службу» №372З-XIІ на пенсію за Законом № 1058 та протиправними щодо не врахування при обрахунку розміру пенсії рішення суду від 10 квітня 2019 року справа № 560/3702/18 відновленої індексації пенсії наростаючим підсумком, та відповідно, скасувати рішення ГУ ПФУ із Хмельницькій області № 968070123850 від 16 березня 2022 року та від 19 травня 2022 року;
- на підставі спеціального Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, спеціального базового Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року, пункту 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, з врахуванням правової позиції Верховного Суду від 20 грудня 2019 року справа № 2011/8002/16-а (п. 16); від 18 лютого 2020 року справа №686/6476/17, від 02 жовтня 2018 року № 552/3407/17 на підставі частини першої статті 372 КАС України зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України із Хмельницькій області у спосіб:
1) продовжити нарахування та виплату пенсії з 1 березня 2022 року за нормами Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ без перевизначення базового місяця - місяця виходу на пенсію (лютий 2014 року), без обнуління раніше розрахованої величини приросту індексу споживчих цін відповідно до спеціального базового Закону № 1282-ХІІ та п.п.1-1, п.1 та п.п 10-1 п.10 Порядку КМУ № 1078 з урахуванням відновленої індексації пенсії наростаючим підсумком за рішенням суду від 10.04.2019 справа №560/3702/18 (оскільки, пенсія була неправомірно не донарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до "підвищення пенсії" в розумінні п.5 Порядку №1078;
2) утримати відповідачем із пенсії позивачки нараховані та виплачені за Законом №1058 у березні 2022 року - 58,22 грн.; у квітні 2022 року -58,22 грн.; у травні 2022 року - 58,22 грн. (в заяві від 17.05.2022 року позивачкою дано згоду на утримання);
3) виплатити позивачці різницю між фактично отриманою та призначеною їй пенсією за нормами Закону №3723-ХІІ в загальній сумі 15 831,18 грн. за період з 01.03.2022 по 31.08.2022 та виплачувати пенсію у перерахованому розмірі з 1 березня 2022 року за нормами Закону України «Про державну службу» №3723-XII;
- у строк - протягом п`яти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили (оскільки, пенсія є основним та єдиним джерелом існування і приймання щоденних ліків вкрай необхідне задля позбавлення особи з другою групою інвалідності фізичної болі);
- порядок виконання - на підставі положень пункту 1 частини першої статті 371 КАС України, рішення суду звернути до негайного виконання (оскільки, мав місце факт недоотримання пенсії в повному розмірі, яка має систематичний (щомісячний) характер);
- на підставі приписів частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI від 05 червня 2012 року, стягнути Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 суму донарахованої пенсії за період з 01 березня 2022 року по 31 серпня 2022 року в сумі -25 225,01 грн. (п.3 ч.5 cт.160 КАС України, обґрунтований розрахунок суми, що стягується наведено в мотивувальній частині позову), шляхом списання коштів з рахунків боржника, та на підставі положень пункту 1 частини першої статті 371 КАС України, рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць. Кінцевою датою списання всієї суми боргу з рахунків боржника встановити десятий день з дня набрання судовим рішенням законної сили;
- на підставі частини першої статті 382 КАС України зобов`язати відповідача подати Хмельницькому окружному адміністративному суду звіт про виконання судового рішення, протягом п`яти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили з наданням первинних підтверджуючих документів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» з 01 березня 2022 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01 березня 2022 року провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , призначену відповідно до закону України «Про державну службу», у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплатити її. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
На обґрунтування підстав відкриття касаційного провадження відповідач посилається на приписи підпунктів «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проте, колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій
