Справа № 560/6242/22
УХВАЛА
25 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №560/6242/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить суд у порядку 20 календарних днів стягнути Головним управлінням Державної Казначейської служби України в Хмельницькій області, з рахунку боржника/Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) кошти у вигляді заборгованості з пенсії за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 в сумі - 9321,76 грн. та перерахувати їх на підставі ч. 4 ст. 3 Закону України №4901 стягувачу/позивачці.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №560/6242/22 тривалий час не виконується відповідачем, незважаючи на набрання ним законної сили. При цьому ухвалою суду від 02.03.2026 змінено лише спосіб виконання зазначеного рішення шляхом стягнення на користь позивачки заборгованості з пенсії у сумі 9321,76 грн, однак порядок його виконання не змінено.
Заявник вказує, що фактичне невиконання судового рішення протягом тривалого часу, а також здійснення відповідачем виплат у незначному розмірі, не забезпечують реального та своєчасного відновлення порушеного права позивачки як особи з інвалідністю, у зв`язку з чим просить змінити порядок виконання рішення суду відповідно до положень абзацу другого частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення ефективного виконання судового рішення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.03.2026 призначено до розгляду судовому засіданні заяву ОСОБА_1 щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 560/6242/22 на 25.03.2026 р. о 14:30 год.
У судове засідання учасники справи не прибули, що за приписами статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду заяви, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату та час її розгляду.
Положеннями частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі № 560/6242/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" з 01.03.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01.03.2022 провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , призначену відповідно до закону України "Про державну службу", у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та виплатити її.
Згідно із статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини 1 статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно частини 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Частиною 3 статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Судом встановлено, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2026 у справі №560/6242/22 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення.
Зазначеною ухвалою змінено спосіб виконання рішення суду від 06.10.2022 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивачки заборгованості з пенсії за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 у розмірі 9321,76 грн.
Отже, судом уже визначено спосіб виконання рішення, а також встановлено розмір заборгованості пенсії та період заборгованості, що підлягає стягненню.
Разом з тим, вимоги заявника фактично зводяться до визначення строку здійснення списання та перерахування коштів (20 календарних днів), а також покладення обов`язку саме на Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області здійснити таке списання та перерахування коштів.
Водночас, суд зазначає, що встановлення строку «20 календарних днів», на який посилається заявник, не є елементом способу чи порядку виконання судового рішення у розумінні статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, а фактично стосується процесуального строку розгляду заяви судом, визначеного законом, а не строку виконання судового рішення.
Отже, посилання заявника на «20 календарних днів» як на строк, у який має бути проведене стягнення, не ґрунтується на змісті цієї норми.
Із приводу покладення обов`язку саме на Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області здійснити списання та перерахування коштів на підставі частини четвертої статті 3 Закону № 4901-VI, то суд вказує на таке.
Згідно ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.
Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що положення статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» регулюють механізм, порядок та строки виконання судових рішень, боржниками за якими є державні органи, і не визначають спосіб захисту порушеного права, який підлягає відображенню у резолютивній частині судового рішення.
Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду відповідно до статті 378 КАС України не повинна підміняти або дублювати приписи спеціального законодавства, яке регулює процедуру виконання судових рішень, зокрема Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, зазначення у запропонованій заявником формі конкретного суб`єкта виконання рішення та деталізація механізму його виконання не змінює способу захисту порушеного права позивача, визначеного судовим рішенням, а фактично спрямоване на врегулювання порядку реалізації такого рішення, що вже врегульовано чинним законодавством.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не стосуються зміни способу чи порядку виконання судового рішення у розумінні статті 378 КАС України та не містять правових підстав для їх задоволення.
При цьому, суд зазначає, що у разі набрання законної сили відповідною ухвалою суду порядок її фактичного виконання визначатиметься нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Закону України «Про виконавче провадження» без необхідності додаткової деталізації у судовому рішенні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №560/6242/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Є.В. Печений