Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/6242/22
УХВАЛА
02 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить:
- змінити спосіб виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №560/6242/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь вже нарахованої індексації пенсії за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 в сумі 9321,76 грн;
- змінити порядок виконання цього рішення шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України / ГУ ДКС в Хмельницькій області з рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь коштів у вигляді наявної заборгованості за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 в сумі 9321,76 грн, та перерахувати їх на підставі частини четвертої статті 3 Закону України №4901 позивачці, та оскільки, це є присуджена виплата пенсії, а відтак, на підставі пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду звернути до негайного виконання.
В обґрунтування заяви заявниця зазначила, що на виконання вищевказаного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії та нарахував суму на доплату за попередній період у розмірі 9321,76 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою. Рішення суду в частині виплати заборгованості з пенсії позивачці відповідачем не виконане, що є підставою для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Вирішуючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, суд враховує наступне.
Рішенням від 06.10.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01.03.2022 провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , призначену відповідно до закону України "Про державну службу", у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та виплатити її.
Згідно з доданими до заяви матеріалами рішення у справі виконане суб`єктом владних повноважень частково, а саме: проведений перерахунок пенсії, після якого поточні виплати здійснюються у новому збільшеному розмірі; обчислена сума боргу минулих періодів (01.03.2022 по 30.06.2023) у розмірі 9321,76 грн внесена до відомостей функціонуючого у теорганах системи ПФУ Реєстру судових рішень.
Наразі борг у розмірі 9321,76 грн заявнику не виплачений, що визнається суб`єктом владних повноважень. Вказаний борг існує понад 2 місяці від набрання законної сили судовим рішенням.
Суд враховує, що згідно з статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з тим, Законом України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнені самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Зміни до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом №4094-IX, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначив, що прийняттям Закону №4094-IX Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Верховний Суд дійшов висновку, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою власне відповідачем.
Також Верховний Суд зазначив, що посилання пенсійного органу на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11.11.2014 у справі № 21-475а14, від 11.11.2014 у справі № 21-394а11, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 12.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а, від 21.08.2018 у справі № 803/3805/15, від 11.02.2020 у справі №826/8279/16, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 є нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 19.12.2024.
Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, з огляду на зміст абзацу 2 частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України № 4094-IX та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили рішенням, суд вважає за необхідне змінити спосіб виконання рішення суду на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованотсі з виплати пенсії за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 у розмірі 9321,76 грн.
При цьому, суд зазначає, що спосіб виконання судового рішення - це визначений судом матеріально-правовий результат, якого має бути досягнуто при його виконанні. Натомість порядок виконання - це процедурний механізм реалізації рішення, який визначається нормами законодавства про виконавче провадження.
Вимога позивачки про зміну способу виконання рішення шляхом стягнення з пенсійного органу конкретної грошової суми фактично спрямована на заміну раніше визначеного судом способу захисту іншим - безпосереднім присудженням до стягнення коштів. Така вимога стосується саме способу виконання рішення.
Суд змінює спосіб виконання судового рішення у справах щодо пенсійних виплат відповідно до вимог Закону України № 4094-IX у разі невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Вказана норма закону чітко передбачає зміну способу виконання рішення шляхом присудження до стягнення відповідної грошової суми. Закон не передбачає можливості визначення судом іншого механізму примусового списання коштів, зокрема, шляхом безспірного списання з рахунків відповідного органу.
Крім цього, вимога про зміну порядку виконання рішення шляхом безспірного списання коштів органами Державної казначейської служби України фактично не стосується процедурного порядку виконання, а зводиться до визначення способу примусового стягнення грошових коштів.
Тобто за своїм змістом ця вимога є різновидом способу виконання рішення. Оскільки суд уже змінює спосіб виконання рішення шляхом визначення обов`язку зі стягнення конкретної суми, додаткове визначення окремого механізму списання коштів не є необхідним та виходить за межі інституту зміни порядку виконання рішення.
За таких обставин підстави для задоволення вимоги про зміну порядку виконання рішення відсутні.
Щодо вимоги про звернення судового рішення до негайного виконання суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Тобто, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України негайне виконання допускається у випадках, прямо передбачених законом, та стосується рішень суду, якими вирішується спір по суті і які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до набрання ними законної сили.
У цьому випадку суд розглядає заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Ухвала, постановлена за результатами її розгляду, набирає законної сили з моменту її підписання судом та підлягає виконанню у встановленому законом порядку.
Отже, звернення такої ухвали до негайного виконання не має самостійного правового значення, оскільки її виконання не пов`язане з очікуванням набрання законної сили рішенням по суті спору.
За таких обставин у задоволенні вимоги про звернення рішення до негайного виконання слід відмовити.
Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення задовольнити частково.
Змінити спосіб виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №560/6242/22.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 у розмірі 9321,76 грн.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.Л. Польовий
