Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглядаючи у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22022160000000302, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 11 грудня 2023 року відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Болград Одеської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешкає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6
в с т а н о в и в :
в провадженні Миколаївського апеляційного суду перебувають матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 11 грудня 2023 року.
05.07.2024 р., на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на домашній арешт, особисте зобов`язання або на заставу у розмірі 100000 грн.
В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що під час досудового розслідування та розгляду справи у суді першої інстанції стороною захисту неодноразово ініціювалось питання про перегляд запобіжного заходу ОСОБА_5 , проте жодного разу судом не здійснювався аналіз доцільності визначеного стороною обвинувачення строку застосування запобіжного заходу.
Захисник вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені стороною обвинувачення, при цьому, що тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може слугувати підставою для тривалого перебування особи під вартою. Ризик переховування від слідства та суду відсутній, оскільки обґрунтований лише тяжкістю кримінального правопорушення. Ризик впливу на свідків відсутній, а ризик продовження запобіжного заходу не доведений та є лише припущенням.
На думку захисника, відносно обвинуваченого можливо застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання або визначення розміру застави у сумі 100000 грн.
При цьому захисник просить врахувати, що ОСОБА_5 офіційно працює, має міцні соціальні зв`язки.
Заслухавши доводи захисника та обвинуваченого на підтримку заявленого клопотання, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України.
За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передували обранню такого виняткового запобіжного заходу, та перевірити можливість зміни запобіжного заходу.
Апеляційним судом враховуються дані про особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, одружений, за місцем мешкання характеризується позитивно, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває.
Також слід врахувати, що ухвалюючи обвинувальний вирок з призначенням покарання у виді 15 років позбавлення волі, який обвинуваченому, к разі залишення апеляційних скарг без задоволення, слід відбувати реально, суд першої інстанції залишив запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення виконання призначеного покарання, а тому така обставина збільшує ймовірність того, що обвинувачений може вдатися до спроби переховуватися від суду з метою уникнути покарання, що може перешкодити кримінальному провадженню та судовому розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Отже, у разі засудження особи до арешту чи позбавлення волі, він має бути взятий під варту, і лише у виключних випадках стосовно такої особи може бути застосований запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою до набрання вироком законної сили.
Захисником, який посилається виключно на позитивні характеризуючи дані про особу обвинуваченого, не доведено можливості зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , а тому підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Враховуючи, що за вироком Болградського районного суду Одеської області від 11 грудня 2023 року, законність якого має перевірити суд апеляційної інстанції, ОСОБА_5 засуджений до реального відбування покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника.
Керуючись ст. ст. 331, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
