СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
13 серпня 2024 року м. Харків Справа № 5023/4477/12
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Слободін М.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 вх. № 1885 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.12.2023 у справі № 5023/4477/12, постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Яризьком В.О.
(повний текст ухвали складено 25.12.2023)
за заявою Фізичної особи-підприємця Ефозіє Джозеф Ікечукву, м. Первомайський, Харківська обл,
до Фізичної особи-підприємця Ефозіє Джозеф Ікечукву, м. Первомайський, Харківська обл,
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №5023/4477/12 про банкрутство ФОП Ефозіє Д.І.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2023 заяву ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича про застосування наслідків недійсності правочину (вх. № 25673 від 02.11.2021) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця Ефозіє Джозеф Ікечукву в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича 1017100,00 грн в рахунок відшкодування вартості майна, що незаконно вибуло з володіння боржника на підставі недійсного правочину.
Повний текст ухвали складено 25.12.2023, отже, встановлений ч.1 ст.256 ГПК України десятиденний строк її апеляційного оскарження закінчився 05.01.2024.
02.08.2024, тобто із пропуском зазначеного строку, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 19.12.2023 у справі №5023/4477/12, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора - арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича про застосування наслідків недійсності правочину відмовити; усі судові витрати покласти на заявника (боржника).
Також заявник звернувся з клопотанням (вх.№10211 від 02.08.2024), в якому просив поновити пропущений строк подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не отримував поштової кореспонденції за адресою свого фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ), оскільки виїхав з території України 22.09.2022. На доказ цих обставин до клопотання додано копію закордонного паспорту Меховича А.С. із відповідною відміткою.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №5023/4477/12, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
08.08.2024 матеріали справи надійшли на запит до Східного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Однак заявником скарги не дотримано приписів зазначеної норми закону.
За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру (така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18).
Оскільки звернення ліквідатора (керуючого реалізацією) до особи, яка набула майно боржника, а в подальшому його реалізувала, за наслідком укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства, що встановлено судовим рішенням у справі про банкрутство із заявою про стягнення грошових коштів в порядку реституції (застосування наслідків недійсного правочину), є за своєю правовою природою правовим наслідком недійсності правочину з передачі зазначеного майна іншій особі, заявленою в процедурі банкрутства, такий спір вважається майновим.
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Аналогічні висновки викладено також в ухвалі Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №Б-39/159-10, де об`єктом касаційного оскарження була ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви арбітражного керуючого та стягнення коштів на користь боржника в рахунок відшкодування вартості майна, що незаконно вибуло з володіння боржника на підставі недійсного правочину.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви арбітражного керуючого Безпалого С.О. (вх. №25673 від 02.11.2021) про застосування наслідків недійсності правочину було додано платіжний документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 15256,50 грн (т.19, а.с.9), що відповідає вимогам вищевказаної норми закону (1017100,00 * 1,5% = 15256,50).
Отже, у відповідності до приписів підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, якою розглянуто зазначену заяву арбітражного керуючого, має бути сплачено 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а саме - 22884,75 грн (15256,50 * 150% = 22884,75).
Тобто, заявнику скарги слід надати суду докази сплати судового збору в сумі 22884,75 грн.
Також апелянтом не повною мірою дотримано вимог п.3 ч.3 ст.258 ГПК України, відповідно до якого до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, а також ст.259 ГПК України, якою встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
А саме, як вбачається з описів вкладень до листів, яким копії скарги було надіслано учасникам справи:
Товарній біржі «Всеукраїнський торгівельний центр» копію скарги надіслано на адресу: АДРЕСА_2 - тоді як у матеріалах справи міститься адреса: м.Харків, вул. Клочківська буд.111А, оф.4;
Боржникові копію скарги направлено на адресу, що відповідає наявній у матеріалах справи ( АДРЕСА_3 ), однак в якості адресата вказано: «Ефозіс Джофер», тоді як боржником у справі є ФОП Ефозіє Джозеф Ікечукву.
Окрім того, відсутні докази направлення копій скарги на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ).
Також, всупереч вимогам п.2 ч.2 ст.258 ГПК України, представник апелянта, адвокат Орлов О.О., не зазначив відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 вх. № 1885 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.12.2023 у справі № 5023/4477/12 залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.
3. Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя М.М. Слободін
