ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
УХВАЛА
"12" травня 2016 р.
Справа № 5023/4477/12 вх. № 4477/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Помпою К.І.
за участю:
представника ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - Збицька Е.П., довіреність від 29.01.2016 року;
розглянувши заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (вх. № 6122) про визнання недійсним договору про проведення аукціону, результатів аукціону та договорів купівлі-продажу
По справі за заявою ФОП ОСОБА_2, м. Первомайський
до ФОП ОСОБА_2, м. Первомайський
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2012 року боржника - фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Запорожець І.С.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 квітня 2014 року усунено арбітражного керуючого Запорожець І.С. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Михайлову М.М.
23 лютого 2016 року до канцелярії суду від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшла заява (вх. № 6122) про визнання недійсними договору про проведення аукціону, результатів аукціону та договорів купівлі-продажу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2016 року призначено розгляд заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (вх. № 6122) у судовому засіданні.
Розгляд заяви неодноразово відкладався у зв'язку з необхідністю витребування необхідних доказів, які мають значення для вирішення спору.
Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2016 року відкладено розгляд заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (вх. № 6122) на "12" травня 2016 р. о(об) 10:30 год.; зобов'язано заявника надати нормативно-правове обгрунтування поданої заяви; докази, в підтвердження викладених в заяві обставин; правочини, які заявник просить визнати недійсними; зобов'язано ліквідатора, кредиторів та зацікавлених осіб надати до суду письмові пояснення щодо поданої заяви за вх. № 6122 від 23.02.2016 року.
В призначеному судовому засіданні був присутній представник ТОВ "ОТП Факторинг Україна", який підтримав заяву про визнання недійсними договору про проведення аукціону, результатів аукціону та договорів купівлі-продажу в повному обсязі, вказуючи на те, що в процедурі ліквідації боржника, в порушення п. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.09.2011 року, ліквідатором було включено до ліквідаційної маси та реалізовано майно боржника, яке не використовувалось боржником в підприємницькій діяльності. Докази, в підтвердження викладених в заяві обставин та правочини, які заявник просить визнати недійсними до суду надані так і не були.
Ліквідатор та інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином згідно діючого законодавства.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, та оскільки явка в судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в даному судовому засіданні за відсутності представників осіб, що не прибули в судове засідання.
Заслухавши присутнього у судовому засіданні представника ТОВ "ОТП Факторинг Україна", розглянувши матеріали справи та заяви, суд зазначає наступне.
Постановою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2012 року боржника - фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Запорожець І.С., якого зобов'язано відповідно до ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії передбачені вказаними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.
Частиною 3 статті 24 Закону встановлено, що ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема повноваження щодо формування ліквідаційної маси, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Тобто, у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.
Як вбачається з матеріалів справи, колишнім ліквідатором виявлено та включено до ліквідаційної маси майно боржника, зокрема трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 40,9 кв.м., загальною площею 64,2 кв.м.
Після проведення у встановленому порядку оцінки нерухомого майна боржника, ліквідатором з Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" була укладена угода на організацію та проведення аукціону з продажу майна.
Аукціон з реалізації майна банкрута був проведений Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" 27.11.2012 року. На підставі протоколу аукціону, між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (переможцем аукціону) був підписаний договір купівлі-продажу майна банкрута від 21.12.2012 року.
Не погодившись з продажем заставного майна, а саме трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 40,9 кв.м., загальною площею 64,2 кв.м., ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з заявою про визнання недійними договору про організацію аукціону, протоколу аукціону Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" від 27.11.2012 року, договору купівлі-продажу вищевказаної квартири від 21.12.2012 року, укладений між колишнім ліквідатором ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (переможцем аукціону), та договору купівлі-продажу від 21.12.2012 року, в подальшому укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
В обгрунтування поданої заяви заявником зазначено, що трикімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 40,9 кв.м., загальною площею 64,2 кв.м., на момент її реалізації перебувала в іпотеці ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на підставі договору іпотеки №PML - 702/1141/2008 від 10.09.2008 року та договору про відступлення права вимоги від 29.06.2010 року. Договір іпотеки був укладений з ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором № ML - 702/1141/2008 від 10.09.2008 року. За таких обставин, заявник вважає, що дії ліквідатора - арбітражного керуючого Запорожця І.С. (укладення договору про проведення аукціону та договору купівлі-продажу) були направлені на відчуження заставного майна, яке до того ж перебувало у заставі за зобов'язаннями не пов'язаними з підприємницькою діяльністю боржника і не використовувалось боржником у підприємницькій діяльності, що свідчить про перевищення повноважень ліквідатора та порушення ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.09.2011 року.
Згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Статтями 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина-підприємця).
Відповідно до приписів статті 1 Закону про банкрутство (з урахуванням змін, внесених Законом України від 22.09.2011 року № 3795-УІ, який набрав чинності 16.10.2011 року) суб'єктом банкрутства (банкрутом) не можуть бути, зокрема, фізичні особи-підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується, зокрема, зобов'язання боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності.
Також, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" №3795-VI від 22.09.2011 року, який набрав чинності 16.10.2011 року внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, частину сьому ст. 47 викладено в такій редакції: "У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності".
Крім того, абзац перший частини першої статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнено словами: "та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності".
Отже, дійсно Закон України від 22.09.2011 року №3795-VІ, який набрав чинності 16.10.2011 року, чітко розмежовує кредитні взаємовідносини, що укладені банком з фізичними особами підприємцями та фізичними особами-громадянами на споживчі цілі та чітко встановлює порядок вчинення дій, у разі порушення провадження у справі про банкрутство фізичних осіб-підприємців, зокрема, визначено неможливість включення до ліквідаційної маси таких осіб майна, що знаходиться у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Проте, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.
В частині 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.10.2011 року №01-06/1481/11 про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" зазначається, що у розгляді справ про банкрутство фізичних осіб-підприємців стосовно зобов'язань боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності, а також майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, господарським судам необхідно враховувати, що відповідно до пункту 2 Розділу VII "Прикінцеві положення" Закону дія останнього не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.
Одже, норма ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 3795-VІ від 22.09.2011 року не може бути застосована щодо іпотечного майна, що є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором № ML - 702/1141/2008 від 10.09.2008 року, тобто укладеного до набрання чинності Законом № 3795-VІ від 22.09.2011 року.
Водночас, слід наголосити, що під час винесення постанови господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2012 року, якою боржника фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом, судом було встановлено, що Предмет Іпотеки - квартира АДРЕСА_1, загальною площею 64,2 кв.м., використовувалась боржником в підприємницькій діяльності.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час вирішення розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин, суд вважає, що дії ліквідатора щодо реалізації майна банкрута не порушують будь-яких охоронюваних законом інтересів, в тому числі і заставних, а спрямовані на задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника в процедурі ліквідації в межах провадження у справі про банкрутство.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за вх. № 6122 є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 35, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (вх. № 6122 від 23.02.2016 року) - відмовити.
Дану ухвалу направити ліквідатору, боржнику, кредиторам, зацікавленим особам, ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Суддя Суслова В.В.
справа № 5023/4477/12
