Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 465/7613/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1915/26 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 25 серпня 2026 року про накладення арешту на майно,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
представника власника майна адвоката ОСОБА_5
ВСТАНОВИЛА:
слідча ВРЗЗС СВ Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за ЄРДР №12026141370000424 від 24 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання покликався на те, що 24 липня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15 липня 2026 року ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області до Єдиного реєстру внесено відомості за заявою ОСОБА_10 від 03 липня 2026 року, згідно з якою, остання просила вжити заходів щодо працівників ТОВ «Фабрика квартир» (код ЄДРПОУ 44981368), зокрема директора ОСОБА_11 , бухгалтера ОСОБА_12 , менеджера ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_14 , які в період часу з 11 серпня 2025 року по 15 травня 2026 року шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг з ремонту будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заволоділи грошовими коштами потерпілої, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, заподіявши матеріальних збитків на суму 2 138 625.32 грн.
Окрім цього, 07 серпня 2026 року у ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_15 , згідно з якою, в період часу з 20 жовтня 2025 року -29 травня 2026 року, невідома особа шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг з ремонту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , заволоділа грошовими коштами потерпілого, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, заподіявши матеріальних збитків на суму 1 132 896 грн. 00 коп.
Окрім цього, 07 серпня 2026 року в ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_16 , згідно з якою останній просить прийняти міри до працівників компанії «Фабрика квартир», які шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг з ремонту квартир, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_4 , заволоділа грошовими коштами потерпілого, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, заподіявши матеріальних збитків на загальну суму 1 857 665 грн.
20 серпня 2026 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_5 . В ході обшуку виявлено та вилучено:
- службову документацію ТОВ «Фабрика квартир»;
- один мобільний телефон «Iphone 16 pro mах» та коробку від нього;
- чекову документацію;
- блокноти із рукописними записами;
- ноутбук марки «Acer» сірого кольору;
В ході слідства було встановлено, що в даній квартирі проживає ОСОБА_17 та відповідно, майном, що було виявлено у вищевказаній квартирі, ОСОБА_17 володів, користувався чи розпоряджався вищевказаним майном.
Також встановлено, що ОСОБА_17 має у користуванні автомобіль марки «Renault Sandero», 2018 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . В ході проведення обшуку автомобіля марки «Renault Sandero», 2018 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію Т3, два ключі від автомобіля.
Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 25 серпня 2026 року задоволено клопотання слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_18 .
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно: службову документацію ТОВ «Фабрика квартир», один мобільний телефон « Iphone 16 pro mах» та коробку від нього; чекову документацію; блокноти із рукописними записами; ноутбук марки «Acer» сірого кольору; свідоцтво про реєстрацію ТЗ, два ключі від автомобіля, автомобіль марки «Renault Sandero», 2018 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
Заборонено на термін накладення арешту відчуження фізичним та юридичним особам вказаних вище речей до прийняття законного рішення у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля, автомобіль марки «Renault Sandero», 2018 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_6 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_17 , з 14 листопада 2009 року, автомобіль марки «Renault Sandero», 2018 р.в. був придбаний ОСОБА_6 8 грудня 2019 року за кредитні кошти під іпотеку ПАТ «Кредіт Агріколь Банк»
Зазначає, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а рішення про накладення арешту на транспортний засіб є передчасним. Зазначає, що її чоловіку ОСОБА_17 не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні, він допитаний як свідок.
Наголошує, що автомобіль не може бути конфіскований в ході кримінального провадження.
Вважає, що накладення арешту на майно є непропорційним втручанням у право власності власника майна, несе несприятливі наслідки для власника автомобіля.
Заслухавши доповідача, пояснення представника власника майна на підтримку доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи та кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалами клопотання встановлено, що СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12026141370000424 від 24 липня 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 липня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15 липня 2026 року ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області до Єдиного реєстру внесено відомості за заявою ОСОБА_10 від 03 липня 2026 року, згідно з якою, остання просила вжити заходів щодо працівників ТОВ «Фабрика квартир» (код ЄДРПОУ 44981368), зокрема директора ОСОБА_11 , бухгалтера ОСОБА_12 , менеджера ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_14 , які в період часу з 11 серпня 2025 року по 15 травня 2026 року шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг з ремонту будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заволоділи грошовими коштами потерпілої, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, заподіявши матеріальних збитків на суму 2 138 625.32 грн.
Окрім цього, 07 серпня 2026 року у ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_15 , згідно з якою, в період часу з 20 жовтня 2025 року -29 травня 2026 року, невідома особа шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг з ремонту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , заволоділа грошовими коштами потерпілого, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, заподіявши матеріальних збитків на суму 1 132 896 грн. 00 коп.
Окрім цього, 07 серпня 2026 року в ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_16 , згідно з якою останній просить прийняти міри до працівників компанії «Фабрика квартир», які шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг з ремонту квартир, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_4 , заволоділа грошовими коштами потерпілого, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, заподіявши матеріальних збитків на загальну суму 1 857 665 грн.
20 серпня 2026 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_5 . В ході обшуку виявлено та вилучено:
- службову документацію ТОВ «Фабрика квартир»;
- один мобільний телефон «Iphone 16 pro mах» та коробку від нього;
- чекову документацію;
- блокноти із рукописними записами;
- ноутбук марки «Acer» сірого кольору;
В ході слідства було встановлено, що в даній квартирі проживає ОСОБА_17 та відповідно, майном, що було виявлено у вищевказаній квартирі, ОСОБА_17 володів, користувався чи розпоряджався вищевказаним майном.
Також встановлено, що ОСОБА_17 має у користуванні автомобіль марки «Renault Sandero», 2018 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . В ході проведення обшуку автомобіля марки «Renault Sandero», 2018 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію Т3, два ключі від автомобіля.
20 серпня 2026 року постановою слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП ГУН у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_19 виявлені та вилучені під час проведення обшуку речі, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
20 серпня 2026 року слідча ВРЗЗС СВ Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
25 серпня 2026 року клопотання слідчої було задоволеним слідчим суддею Франківського районного суду м. Львова.
Перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчої. Кримінальне провадження внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, майно на яке в клопотанні слідча просить накласти арешт, відповідно до постанови слідчої визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, є речовими доказами в розумінні положень КПК України. З метою забезпечення збереження речових доказів, майно повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, тому у слідчого судді було достатньо підстав для накладання арешту на це майно.
Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.
Таким чином, арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів.
Окрім того, колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Вказані норми не враховані апелянтами в їх доводах, що вказує на необґрунтованість апеляційних вимог в цій частині.
Покликання апелянта на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності власників майна не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав власника майна. Окрім того, накладення арешту на майно не припиняє права власності особи та інших майнових прав, а лише тимчасово обмежує їх.
Твердження апелянта, що вилучення автомобіля є безпідставним, оскільки такий набутий в законний спосіб, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються постановою слідчого про визнання майна речовим доказом (а.с.26-27), окрім того вилучене майно може бути пов`язане з обставинами кримінального провадження. Зазначені обставини підлягають перевірці під час досудового розслідування та не виключають можливості використання вилученого майна як речових доказів.
Покликання апелянта на те, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а її чоловіку ОСОБА_17 не повідомлено про підозру, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки ч. 3 ст. 170 КПК передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У ході апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.
При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, було враховано наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту, а тому обґрунтовано задоволено клопотання про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст.170 КПК України.
Інші доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 не спростовують висновків слідчого судді.
Враховуючи вищезазначене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 25 серпня 2026 року про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
