Єдиний державний реєстр судових рішень
465/7613/26
1-кс/465/1238/26
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна
07.10.2026 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12026141370000424 від 24.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
встановив:
Представник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась в суд з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26.08.2026 року у справі №465/7613/26 на майно ОСОБА_4 а саме: банківський рахунок АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352), інструментом доступу до яких являється банківська пластикова картка «Монобанк» АТ «Універсал Банк» N?5375414108720003.
В обґрунтування клопотання вказує, що єдиною обставиною, через яку банківський рахунок ОСОБА_5 опинився серед арештованого майна, є те, що належна їй картка «Монобанк» N? НОМЕР_1 була виявлена під час обшуку приміщення, яке займає ФОП ОСОБА_6 . При цьому в ухвалі зазначається, що кошти за виготовлення дизайну проектів робіт та проведення ремонту потерпілі перераховували на банківський рахунок ФОП ОСОБА_6 . Тобто орган досудового розслідування пов?язує отримання коштів потерпілих із конкретним банківським рахунком конкретної особи - ФОП ОСОБА_6 , а не з рахунком ОСОБА_5 .
Сам по собі факт фізичного знаходження чужої банківської картки у приміщенні, де проводився обшук, не свідчить ані про те, що ОСОБА_6 користувався відповідним рахунком, ані про те, що на цей рахунок надходили кошти потерпілих, ані про те, що кошти на ньому мають кримінальне походження. Отже, під час вирішення питання про арешт не було встановлено належного власника рахунку за карткою «Монобанк» N? НОМЕР_1 та зв?язку її власника з обставинами кримінального провадження.
Заявник у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Слідчий, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду клопотання про скасування арешту майна, до суду не з`явивсся, клопотань не надав.
Згідно ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Враховуючи те, що слідчий суддя обмежений строком розгляду клопотання про скасування арешту майна, а тому вирішив розглядати без їх участі, так як неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4ст.107 КПК Українифіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя,оглянувши матеріаликлопотання, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз вищевказаних положеньКПК Українисвідчить про те, що підставою для скасування арешту майна є необгрутованість його накладення або відсутність подальшої необхідності в його застосуванні.
Відповідно до ч. 9ст.100КПК України питання про речові докази вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
На даний час триває досудове розслідування.
Відтак за даних конкретних обставин слідчий суддя дійшов висновку, що власником не доведено, що у застосуванні арешту майна відпала потреба.
Згідно з положеннями частин третьої-четвертої статті 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відтак нормою кримінального процесуального закону визначений загальний порядок скасування арешту майна, яке здійснюється прокурором у випадку закриття кримінального провадження або судом у разі закінчення справи постановленням судового рішення.
Враховуючи потреби досудового розслідування, наявність у арештованого майна статусу речових доказів, обґрунтованість накладення арешту, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання власника про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст.170, 174,309,369-372,376 КПКУкраїни
постановив:
Відмовити представнику ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 в клопотанні про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12026141370000424 від 24.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
