Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 759/23571/19Головуючий у І інстанції ОСОБА_1Провадження № 11-кп/4823/778/26 Суддя-доповідач ОСОБА_2
Ухвала
іменем України
15 жовтня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-суддіОСОБА_2суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
цивільної позивачки ОСОБА_6 ,
представника цивільної позивачки ОСОБА_7 ,
представника цивільного відповідача ОСОБА_8 ,
розглянувши апеляційну скаргу представника цивільної позивачки ОСОБА_7 в інтересах цивільної позивачки ОСОБА_6 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2026 року,
встановив:
1. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2026 року клопотання представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про визнання поважними причини пропуску ОСОБА_9 строку для подання заяви про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 та поновлення такого строку задоволено. Поновлено процесуальний строк для подання заяви про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19. Заяву представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 задоволено. У порядку повороту виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 стягнуто з ОСОБА_6 суму грошових коштів в розмірі 1 550 100,00 грн, що складаються зі 1 500 100,00 грн відшкодування матеріальної шкоди та 50 000,00 грн моральної шкоди. У задоволенні заяви представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про забезпечення заяви про поворот виконання рішення шляхом накладення арешту на майно відмовлено.
Суд першої інстанції встановив, що вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_9 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні та виправдано за частиною третьою статті 289 КК України. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 на підставі частини третьої статті 129 Кримінального процесуального кодексу України залишено без розгляду. Вирішено долю речових доказів.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_6 та прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 задоволено частково. Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_9 , скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 289 КК України (в редакції Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 року), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна. Строк відбування покарання ОСОБА_9 постановлено рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку. Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_9 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 1 500 100,24 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 50 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині цивільного позову відмовлено. Вирішено питання процесуальних витрат.
Відповідно до платіжної інструкції № 4256252122725042 від 12 вересня 2024 року ОСОБА_9 перерахував ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 1 500 100,00 грн з призначенням платежу виконання вироку від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1 500 100,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 4256273122320521 від 12 вересня 2024 року ОСОБА_9 перерахував ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн з призначенням платежу виконання вироку від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 в частині відшкодування шкоди на суму 50 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 17 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_9 задоволено. Вирок Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_9 скасовано. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України, на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК Україн закрито. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 залишено без розгляду.
01 травня 2026 року представник ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 звернулась до Чернігівського районного суду Чернігівської області із заявою про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, в якій просила: визнати поважними причини пропуску ОСОБА_9 строку для подання заяви про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 та поновити такий строк стягувачу; здійснити поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 стосовно ОСОБА_9 ; в порядку повороту виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 стягнути з боржниці ОСОБА_6 на користь стягувача ОСОБА_9 суму грошових коштів в розмірі 1 550 100 грн, що складаються зі стягнутих на користь боржниці 1 500 100 грн відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Представник цивільної позивачки ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що ОСОБА_6 не погодилася з оскаржуваною ухвалою в частині поновлення процесуального строку та задоволення заяви про поворот виконання вироку, вважає її незаконною, необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та такою, що підлягає скасуванню.
Представник цивільної позивачки зазначає, що строк на подання заяви про поворот виконання вироку пропущено, а причини його пропуску є неповажними.
Вирішуючи питання про задоволення клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для подання заяви про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, поновлення строку суд першої інстанції не врахував, що постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду, якою було скасовано вирок Чернігівського апеляційного суду була винесена 17 квітня 2025 року, а відтак, граничний строк звернення з заявою про поворот виконання рішення закінчився 17 квітня 2026 року, із заявою про поворот виконання вироку ОСОБА_9 звернувся лише 01 травня 2026 року, що свідчить про пропуск строку звернення з заявою про поворот виконання вироку в порядку статті 444 ЦПК України.
Представник цивільної позивачки, посилаючись на статті 126, 127, 352, 354, 367, 368, 374, 376, 444 ЦПК України, статті 128 КПК України, просила ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2026 року, скасувати; постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про визнання поважними причини пропуску ОСОБА_9 строку для подання заяви про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 та поновлення такого строку; заяву представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 759/23571/19 залишити без розгляду; у задоволенні заяви про забезпечення заяви про поворот виконання рішення шляхом накладення арешту на майно відмовити (як похідної від заяви, що підлягає залишенню без розгляду).
3. Узагальнений виклад позицій учасників судового провадження.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу представника цивільної позивачки у письмовій формі, у якому зазначив, що цивільний відповідач ОСОБА_9 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх такими, що ґрунтуються на вибірковій оцінці обставин справи, підміні встановленого законом критерію поважності причин, вимогою доведення абсолютної фізичної неможливості звернення до суду, а також на неправильному тлумаченні правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 29 квітня 2026 року у справі № 760/12094/13. Вважає, що ухвала Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2026 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, прийнятою з дотриманням обов`язкових вказівок Чернігівського апеляційного суду та на підставі оцінки всієї сукупності конкретних обставин справи. Представник цивільного відповідача просив апеляційну скаргу представника цивільної позивачки на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2026 року залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представник цивільної позивачки ОСОБА_7 подала заперечення на заперечення представника цивільного відповідача у письмовій формі, у яких зазначила, що цивільна позивачка ОСОБА_13 та її представник категорично не погоджуються з доводами заперечень представника цивільного відповідача ОСОБА_8 , оскільки вони ґрунтуються на викривленні нормативно-правового змісту ухвали Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2026 року, маніпулюванні правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду та підміні імперативних вимог процесуального закону суб`єктивними міркуваннями. Представник цивільної позивачки просила апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2026 року задовольнити повністю; оскаржувану ухвалу скасувати; постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_9 про визнання поважними причин пропуску строку та поновлення строку на подання заяви про поворот виконання вироку. Заяву представника ОСОБА_9 про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року залишити без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.
Цивільна позивачка, представник цивільної позивачки підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник цивільного відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену ухвалу залишити без змін.
4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, твердження, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з частиною першою статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі представник цивільної позивачка оскаржує ухвалу суду першої інстанції, постановленої в порядку, визначеному статтею 444 ЦПК України в частині поновлення строку звернення із заявою про поворот виконання рішення.
Перевіривши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги представника цивільної позивачки є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до частини п`ятої статті 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, застосовуються норми ЦПК України.
Інститут повороту виконання судового рішення врегульований нормами ЦПК України, тоді як КПК України не містить порядку вирішення цього питання.
Відповідно до частини першої статті 444 ЦПУ України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
За приписами частини дев`ятої статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (частина п`ята статті 444 ЦПК України).
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем (частина шоста статті 444 ЦПК України).
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду (частина 10 статті 444 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя статті 127 ЦПК України).
У цій справі апеляційний суд встановив наступне.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою 289 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк сім років без конфіскації майна; цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_9 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 1 500 100,24 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 50 000,00 грн в рахунок моральної шкоди; в іншій частині цивільного позову відмовлено; вирішено питання процесуальних витрат.
Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року вирок Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_9 скасовано; кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України, на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, закрито; цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 залишено без розгляду.
Питання про поворот виконання рішення щодо цивільного позову не було вирішено судом касаційної інстанції - постановою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року.
01 травня 2026 року представник цивільного відповідача звернулась до Чернігівського районного суду Чернігівської області із заявою про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року в частині рішення щодо цивільного позову, у якій було викладене клопотання про поновлення строку для подання заяви про поворот виконання вироку.
Суд першої інстанції, задовольнив клопотання про поновлення строку для подання заяви про поворот виконання вироку.
Оцінюючи доводи представника цивільного відповідача щодо підстав для поновлення строку для подання заяви про поворот виконання вироку, суд першої інстанцій врахував, що суд касаційної інстанції 17 квітня 2025 року оголосив лише вступну та резолютивну частини постанови, тоді як повний текст був виготовлений 30 квітня 2025 року та доставлено 03 травня 2025 року до електронного кабінету цивільного відповідача ОСОБА_9 .
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належно оцінив обставини, наведені у заяві про поновлення процесуального строку, а також заперечення цивільної позивачки та представника цивільної позивачки та дійшов вірного висновку про поновлення пропущеного процесуального строку.
Зокрема, суд першої інстанції враховував, що повний текст постанови суду касаційної інстанції був виготовлений 30 квітня 2025 року та доставлений до електронного кабінету цивільного відповідача 03 травня 2025 року.
Пропущений строк є незначним - 14 днів.
Окрім цього, суд першої інстанції врахував, що у провадженні Київського апеляційного суду перебувала справа № 757/35518/25-ц, предметом якої було повернення безпідставно збережених коштів за позовом ОСОБА_9 , постанова у якій ухвалена Київським апеляційним судом 30 квітня 2026 року, і цивільний відповідач ОСОБА_9 , не зволікаючи, після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, якою було констатовано неналежний спосіб захисту та роз`яснено про необхідність звернення із заявою про поворот виконання у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України, звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з такою заявою.
При цьому відсутні обставин, які б свідчили про недобросовісне користування цивільним відповідачем процесуальними правами, умисне затягування ним звернення до суду чи намагання отримати будь-які процесуальні переваги внаслідок пропуску строку та відмова у поновленні строку, за встановлених обставин призвела б до позбавлення цивільного відповідача можливості на судовий розгляд питання про повернення грошових коштів, стягнутих на підставі вироку суду, який у подальшому було скасовано, виключно з формальних підстав спливу процесуального строку, без оцінки доводів щодо наявності передбачених законом підстав для повороту виконання.
Відповідно до частини першої статті 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити вирок або ухвалу без змін; 2) змінити вирок або ухвалу; 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; 4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; 5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; 6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За наслідками апеляційного розгляду апеляційної скарги представника цивільної позивачки на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи, які викладені в апеляційній скарзі та дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись статтями 407, 409 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника цивільної позивачки ОСОБА_7 в інтересах цивільної позивачка ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не оскаржується.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
