УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 759/23571/19
провадження № 51 - 546 зно 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву потерпілої ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного кримінального суду від
17 квітня 2025 року,
встановив:
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року апеляційні скаргипотерпілої ОСОБА_4 та прокурора задоволено частково - вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_5 скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 Кримінального кодексу України (далі - КК), (в редакції Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 року), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1 500 100, 24 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 50 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині цивільного позову відмовлено.
Постановою Касаційного кримінального суду від 17 квітня 2025 року скасовано
вирок Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_6 , а кримінальне провадження за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК, на підставі п. 2 ч. 1
ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закрито. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 залишено без розгляду.
Потерпіла ОСОБА_4 подала до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного кримінального суду від 17 квітня 2025 року, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 462 КПК, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 464 КПК не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам ст. 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
У своїй заяві потерпіла, як на нововиявлену обставину, посилається на постановлення Чернігівським районним судом Чернігівської області ухвали від 30 липня 2026 року, залишеної без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15 жовтня 2026 року, якою задоволено заяву ОСОБА_5 про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року та стягнення з потерпілої 1 550 100 грн.
За доводами заявниці, ухвалюючи постанову від 17 квітня 2025 року, якою провадження стосовно ОСОБА_5 закрито, а її позов залишено без розгляду, суд касаційної інстанції виходив з того, що відсутність кримінально-правової кваліфікації діяння не позбавляє потерпілу можливості вирішити спір у порядку цивільного судочинства, проте, зазначене не забезпечило реального захисту її прав, зважаючи на вищезазначені судові рішення щодо повороту виконання вироку, а відтак, вважає наявні підстави до перегляду провадження за нововиявленими обставинами.
Проте, Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав до здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами визначено у ч. 2 ст. 459 КПК, за положеннями якої, нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Приписи ст. 459 КПК застосовуються у системному зв`язку з іншими положеннями КПК, у першу чергу з приписами ст. 91 цього Кодексу, які визначають обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, яка має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Отже, нововиявленими обставинами в розумінні КПК є юридичні факти, викладені в заяві учасників процесу, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмету доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності. При цьому, нововиявленими визнаються такі обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи, не були та не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
У разі, коли йдеться про обставини, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК, необхідно навести відомості про факти, які не були відомі суду. Нововиявлені обставини неможливо виявити в матеріалах кримінального провадження, оскільки вони не відображені в них внаслідок того, що були невідомими суду під час судового розгляду. Такі обставини виявляють уже після набрання судовим рішенням законної сили і тому вони потребують самостійного дослідження. Обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність ухваленого судом рішення по суті.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Желтяков проти України» (заява № 4994/04, пункт 43) та «Рябих проти Росії» (заява № 52854/39, пункт 52). Вказаний принцип вимагає не ставити під сумнів остаточне судове рішення, передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Ухвала Чернігівського районного суду Чернігівської області ухвали від 30 липня
2026 року, залишена без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15 жовтня 2026 року, якою задоволено заяву ОСОБА_5 про поворот виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року та стягнуто з потерпілої 1 550 100 грн, на які у своїй заяві посилається потерпіла ОСОБА_4 , не є нововиявленими обставинами в розумінні положень п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК.
За правовим висновком, викладеним об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 03 лютого 2020 року (справа № 522/14170/17 провадження № 51-1836кмо19), положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що суддя вирішує питання про відкриття кримінальногопровадженнязанововиявленимиобставинами, необхіднорозумітияктакі, щонадаютьсуддіповноваженняперевіритинаявністьпідставдлявідкриттяпровадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Таким чином, оскільки в заяві потерпілої ОСОБА_4 не йдеться про обставини, які є нововиявленими в контексті приписів ст. 459 КПК, відсутні підстави для відкриття провадження.
Керуючись ст. 464 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за заявоюпотерпілої ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного кримінального суду від 17 квітня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3