КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2012 № 27/193
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від апелянта: Брайко С.А. - юрист
Від позивача: Ткачук Олександр Вікторович - ліквідатор
Від відповідача: не з'явилися
Від третьої особи - 1: не з'явилися
Від третьої особи - 2: Скрипников Д.С. - консультант-експерт з правових питань
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011
у справі № 27/193 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних
матеріалів»
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Київ
Анімейшн»
треті особи 1) Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
2) Служба безпеки України
про розірвання договору № 1/05 від 03.05.2011, стягнення збитків у сумі
10000,00 грн. та визнання права власності на майно.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» задоволено частково.
Відповідно до прийнятого рішення визнано недійсним договір № 1/05 від 03.05.2011, укладений між ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» та ТОВ «Київ Анімейшн», в задоволенні вимог про розірвання договору № 1/05 від 03.05.2011 відмовлено, визнано за ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» право власності на машиномісця в автопаркінгу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» права власності на машиномісця в автопаркінгу та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у вказаній частині.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
В судове засідання, призначене на 10.04.2012, повноважні представники позивача та відповідача не з'явилися.
Представником Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на виконання ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження подано для огляду клопотання про долучення до матеріалів справи меморіального ордеру.
Ухвалою суду від 10.04.2012 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників позивача та відповідача.
В судове засідання, призначене на 24.04.2012, повноважні представники відповідача та третьої особи - 1 не з'явилися.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача та третьої особи - 1 за наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, колегією встановлено наступне:
14.06.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» (далі - позивач, інвестор) та Службою безпеки України (далі - третя особа 2, замовник) укладено договір № 19/3-79 про інвестування у будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі (далі - договір інвестування).
За умовами даного договору його сторони зобов'язалися об'єднати свої зусилля та вклади, спільно діяти з метою будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) на земельній ділянці, що знаходиться на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької.
Відповідно до п. 1.6 договору інвестування передбачено, що фінансування будівництва об'єкту здійснюється інвестором у формі капітальних вкладень.
Джерело капітальних вкладень визначається інвестором на власний розсуд у відповідності з чинним законодавством України і може включати в себе власні та залучені кошти, інвестиції. (п.1.8. договору інвестування)
Пунктом 2.1 договору інвестування сторони передбачили, що замовник отримує у власність 15% від загальної площі житла завершеного будівництвом об'єкту, а інвестор отримує 85% від загальної площі житла завершеного будівництвом об'єкту та 100% площі автопаркінгу.
Згідно з п. 4.2.2 договору інвестування інвестор має право прийняти на себе виконання функцій генерального підрядника будівництва об'єкту, що оформлюється відповідним додатковим договором до цього договору і є його невід'ємною частиною.
На виконання пункту 4.2.2. договору інвестування 09.07.2004 між позивачем та Службою безпеки України було укладено договір №19/3-99 генерального підряду на капітальне будівництво житлового будинку (корпус 2) з вбудовано-прибудованими приміщеннями та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі м. Києва (далі - договір генерального підряду).
Відповідно до п. 1.1 договору генерального підряду, предметом договору є будівництво генпідрядником (позивачем) власними та залученими силами і засобами житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та автопаркінгу (корпус № 2) на земельній ділянці, що знаходиться в м. Києві на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької, відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації.
Пунктом 1.2.1 договору генерального підряду замовник (третя особа - 2) здійснює будівництво об'єкту шляхом виконання функцій «замовника будівництва» до підписання цього договору. Після підписання цього договору і до введення об'єкту в експлуатацію замовник передає генпідряднику частково функції «замовника будівництва».
Згідно з п. 10.1 договору генерального підряду, за виконання обов'язків, визначених цим договором, сторони у відповідності до договору № 19/3-79 від 14.06.2004 року отримують у власність такі частки завершеного будівництвом об'єкту:
- замовник отримує у власність 15% від загальної площі житла завершеного будівництвом об'єкту;
- генпідрядник отримує у власність 85% від загальної площі житла, завершеного будівництвом об'єкту та 100% площі автопаркінгу. Передача КМДА нормативної житлової площі, а саме: 5% - для забезпечення житлом громадян, що перебувають на кварт обліку в РДА м. Києва, 2% - для службової житлової площі, здійснюється з частки, що її отримує генпідрядник.
Відповідно до п. 10.1.3. договору генерального підряду сторони отримують право власності на частини об'єкту, зазначені в договорі, з дня підписання акту розподілу площі об'єкту та реєстрації в БТІ міста Києва.
На підставі дозволу № 0649-Др/Т від 07.07.2003, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва позивачем було збудовано корпус 2 житлового будинку на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької.
Будівництво зазначеного будинку було завершено та на підставі Акту державної приймальної комісії прийнято в експлуатацію, як закінчений будівництвом об'єкт. Серед іншого прийнято в експлуатацію автопаркінг на 243 машино-місця. Зазначені акти Державної приймальної комісії було затверджено розпорядженням Дарницької районної державної адміністрації від 29 грудня 2006 року № 1571 та № 1572.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних завод будівельних матеріалів» та Службою безпеки України підписано акт розподілу площ приміщень у житловому будинку по вул. Харківське шосе, 152 в Дарницькому районі м. Києва та акт прийому передачі автопаркінгу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152 (під час будівництва роза Харківського шосе та вул. Тростянецька) від замовника до інвестора. Автопаркінг у кількості 243 машино-місця передано інвестору, сторони не мають претензій стосовно переліку переданого автопаркінгу.
12.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних завод будівельних матеріалів» та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (третя особа - 1, іпотекодержатель) укладено договір іпотеки № 02-10/3399 за умовами якого позивач, як майновий поручитель за зобов'язаннями ВАТ «Промтехмонтаж-2», передав в іпотеку третій особі - 1 нерухоме майно, право власності на яке виникне в майбутньому -машиномісця в підземному паркінгу в кількості 128 машиномісць, загальною площею 2995,3 мІ, що розташовані за адресою: м. Київ, Дарницький район, на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької а саме машиномісця №№ 1, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 31, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 52, 53, 55, 56, 57, 58, 65, 66, 67, 68, 69, 71, 73, 74, 75, 77, 80, 81, 82, 83, 85, 86, 87, 88, 89, 94, 98, 100, 105, 108, 109, 110, 120, 121, 122, 123, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 140, 141, 150, 151, 152, 153, 154, 156, 159, 166, 167, 168, 169, 171, 172, 173, 176, 178, 179, 181, 182, 189, 191, 192, 193, 195, 196, 197, 198, 200, 201, 202, 203, 204, 208, 209, 213, 215, 216, 217, 218, 223, 225, 229, 230, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 241, 242.
На підставі заяви банку до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна було внесено дані про обтяження майнових прав на спірні машиномісця, що підтверджується витягом з Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 03.08.2011 року.
03.05.2011 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Київ Анімейшн» (далі - відповідач) укладено договір управління майном № 1/05, відповідно до якого позивач передає відповідачеві на 6 (шість) місяців в управління нерухоме майно, зазначене у п. 2 цього договору, а відповідач зобов'язується здійснювати від свого імені управління (зберігання) цим майном в інтересах позивача з метою забезпечення його збереження до реалізації в процедурі ліквідації позивача у справі № 16/137б/83б.
У відповідності до п. 2 договору № 1/05 предметом договору є машино-місця №№ 1, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 31, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 52, 53, 55, 56, 57, 58, 65, 66, 67, 68, 69, 71, 73, 74, 75, 77, 80, 81, 82, 83, 85, 86, 87, 88, 89, 94, 98, 100, 105, 108, 109, 110, 120, 121, 122, 123, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 140, 141, 150, 151, 152, 153, 154, 156, 159, 166, 167, 168, 169, 171, 172, 173, 176, 178, 179, 181, 182, 189, 191, 192, 193, 195, 196, 197, 198, 200, 201, 202, 203, 204, 208, 209, 213, 215, 216, 217, 218, 223, 225, 229, 230, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 241, 242 загальною площею 2384,3 кв.м. в автопаркінгу по вул. Харківське шосе, 152 в м. Києві.
Пунктом 2.2 договору № 1/05 встановлено, що предмет договору належить позивачеві на праві приватної власності на підставі договору № 19/3-79 про інвестування у будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі м. Києва, акту розподілу площ від 13.07.2007 року та акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію, закінченого будівництвом об'єкту від 28.12.2006 року.
Відповідач листом від 05.06.2011 відмовився від подальшого виконання договору № 1/05 та вимогу щодо сплати компенсації у розмірі 100 000 тис. грн., пов'язаної з введенням відповідача в оману, оскільки на його думку позивач не є власником майна, переданого ним на відповідальне зберігання, окрім того ним не отримана на укладення договору згода іпотекодержателя.
Таким чином, позивач звернувся до суду про визнання за ним права власності на машиномісця в автопаркінгу по вул. Харківське шосе, 152 в м. Києві у кількості 132 одиниць.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.
Згідно із ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Замовником будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі була Служба безпеки України, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами № 19/3-79 про інвестування у будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом від 14.06.2004 року та № 19/3-99 генерального підряду на капітальне будівництво від 09.07.2004 року, а також актами державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 28.12.2006 року.
При цьому, умовами вищезазначених договорів встановлено, що позивач отримує 100% площі автопаркінгу. Згідно акту розподілу площ приміщень у житловому будинку по вулиці Харківське шосе, 152 в Дарницькому районі міста Києва 13.07.2010 року, між позивачем та Службою безпеки України розподілені площі приміщень у будинку, а у відповідності до акту прийому-передачі автопаркінгу від 13.07.2007 року Службою безпеки України були передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних завод будівельних матеріалів» машиномісця у кількості 243 одиниці.
Однією з вимог позову є розірвання договору управління майном № 1/05 від 03.05.2011 року.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні зазначеної вимоги з огляду на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» не надавало згоди ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» на передачу об'єкта іпотеки - машиномісця в підземному паркінгу в кількості 128 машиномісць, що розташовані за адресою: м. Київ, на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в управління ТОВ з іноземними інвестиціями «Київ Анімейшн». Місцевим судом визначено, що законом не встановлено недійсність договору управління в результаті укладення його без погодження з іпотекодержателем, а твердження відповідача щодо нікчемності договору № 11/05 від 03.05.2011 року є необґрунтованим.
Судом визнано договір № 1/05 від 03.05.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземним капіталом «Київ Анімейшн» недійсним.
Київський апеляційний господарський суд вважає вище викладені твердження обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Положеннями статті 34 Закону України «Про іпотеку» визначено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
В своїй апеляційній скарзі ПАТ «Кредитпромбанк» посилається на порушення майнових прав ТОВ «Лідія-Тур».
Відповідно до п. 2.2 договору інвестування будівництва автопаркінгу № 401/1 від 10.11.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур», останнє сплачує в рахунок інвестування 13467081,00 грн.
Як визначено п. 6.3 договору № 401/1, позивач вправі розірвати договір інвестування в односторонньому порядку у випадку невиконання інвестором умов договору.
Як свідчать письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів», в період з 03.03.2010 по 12.04.2010 позивач повернув ТОВ «Лідія-Тур» кошти, отримані за договором № 401/1 в розмірі 9991645,00 грн. Отже, ТОВ «Лідія-Тур» втратило право інвестора по договору інвестування щодо отримання у власність машиномісць паркінгу, що спростовує твердження апелянта про порушення майнових прав ТОВ «Лідія-Тур».
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі № 27/193 залишити без змін.
Матеріали справи № 27/193 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Тищенко А.І.
Михальська Ю.Б.
