Справа № 697/160/15-ц
№ пров. 2/697/196/2015
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2015 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючого судді Хорошун О.В.
за участю секретаря Десятник О.А.
позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди. Свій позов мотивує тим, що 23.11.2013 року ОСОБА_3 керуючи автомобілем „Мерседес Бенц” д.н. НОМЕР_1, в м. Каневі по вул. Київська, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки та здійснив наїзд на перешкоду, а саме паркан в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження та пошкоджений паркан, який відноситься до будинковолодіння ОСОБА_1, що належить йому на праві власності. З даного приводу внесено дані до ЄРДР 23.11.2013р., та 15.01.2014р. винесено постанову про закриття кримінального провадження, в зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не отримав та претензій до ОСОБА_3 немає. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22.12.2014р. провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ст..124 КУпАП закрито в зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст..38 КУпАП, накладення адміністративного правопорушення. В той же час протиправним діянням ОСОБА_3 заподіяно шкоди власності позивча, паркану по вул..Київська, 15/1 в м.Каневі. Згідно довідки про вартість відновлювального ремонту паркану по вул..Київська, 15/1 в м.Каневі вартість складає 14505,00грн. Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_3, як власник джерела підвищеної небезпеки – автомобіля „Мерседес Бенц” д.н. НОМЕР_1 та особа, яка вчинила правопорушення, повинен відшкодувати йомуі витрати, які він вимушений зробити для відновлення первинного стану свого паркану, пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт. Крім цього, протягом тривалого часу у зв’язку з пошкодженням паркану Позивачеві довелося самостійно шукати гроші для його ремонту, через що Позивач тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет Позивача довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП майна. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого Позивач почав до всього нервово відноситися. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім самого Позивача і члени його родини, родичі, що призвело до розладу стосунків у родині Позивача.
Просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 14505 (чотирнадцять тисяч п’ятсот п’ять) гривень 00 копійок відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 (п’ять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди. Судові витрати по справі покласти на відповідача.
До участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору залучені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є співвласниками будинковолодіння по вул..Київська, 15/1 в м.Каневі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позові та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в зв’язку з їх недоведеністю.
Третя особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є співвласниками будинковолодіння по вул..Київська, 15/1 в м.Каневі в судове засідання не з’явилися надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали повністю та просили їх задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, спричинені особі збитки є втрати, яких вона зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд відповідно до вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 керуючи автомобілем „Мерседес Бенц” д.н. НОМЕР_1, в м. Каневі по вул. Київська, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки та здійснив наїзд на перешкоду, а саме паркан в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження та пошкоджений паркан, який відноситься до будинковолодіння ОСОБА_1, що належить йому на праві власності, а тому матеріальні збитки, завдані йому повинен нести ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2013 року ОСОБА_3 близько 00.50 год. керуючи автомобілем „Мерседес Бенц” д.н. НОМЕР_1, в м. Каневі по вул. Київська, 15/1 не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки та здійснив наїзд на перешкоду, а саме паркан в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Ці обставини встановлені постановою про закриття кримінального провадження від 15.01.2014р. (а.с.32) та постановою Канівського міськрайонного суду від 22.12.2014р. (а.с.18).
Відповідно до ч.3-4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Ч.2 цієї статті передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, з показів відповідача ОСОБА_3, який керував джерелом підвищеної небезпеки – автомобілем „Мерседес Бенц” д.н. НОМЕР_1 23.11.2013р. т мав при собі с відоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що саме він володів на відповіній правовій підставі даним транспортним засобом, а т ому суд вважає, що ін керував транспортним засобом на відповідній правовій підставі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 здійснив наїзд на перешкоду – паркан по вул.Київська, 15/1 в м.Каневі, що не оспорюється сторонами, а тому не підлягає доказуванні при розгляді цієї справи.
Крім цього, судом встановлено, що будинковолодіння по вул..Київська, 15/1 в м.Каневі до складу якого входить і паркан належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на квартиру №862 від 10.02.1993 р. (а.с.35).технічним паспортом на квартиру (а.с. 36-42)
З будівельного паспорту на елементи інженерного захисту (будівництво підпірної стінки) висота 2,50 м на орендованій земельній ділянці м.Канів вул..Київська, 15/1 (а.с.8-11) замовником є ОСОБА_1
З технічного паспорта вбачається, що будівельна вартість паркану складає 14847 грн. (а.с.42 на звороті)
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини першої ст.59 Цивільного процесуального кодексу України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до загальних умов цивільно-правової відповідальності – ст.1166 ЦК України та вимог ст..60 ЦПК України позивач повинен довести вину відповідача, розмір заподіяної шкоди та причинний зв'язок між діями відповідача та заподіяною шкодою, а відповідач в свою чергу має довести відсутність вини та протиправної поведінки.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що вранці 23.11.2013р. він був у позивача після дорожньо-транспортної пригоди угол паркана був здвинутий на 15 см та потрісканий. Автомобіль, який в’їхав в паркан був евакуйований вночі, він допомагав збирати запасі частини. Паркан збудований таким чином, що всередині є арматура, яка від удару лопнула. Він допомагав демонтувати паркан, оскільки його угол був збитий та навис над проїжджою частиною.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він проживає з позивачем у одному будинку. Вночі 23.11.2013р. він почув шум надворі та вийшов. Приїхали працівники міліції та МНС., хлопців, які були в автомобілі витянули. В паркані відбулася тріщина приблизно 20 см, і стіна наклонилася. Зранку пішли мікротріщин між каменями, косметичному ремонту паркан не підлягав, оскільки був наклон стіни забору і великі тріщини. Технічна стіна повинна була бути розібрана і відновлена, оскільки паркан всередині армований.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що вранці після дорожньо-транспортної пригоди він йшов на роботу і бачив, що був пошкоджений паркан по вул..Київська, 15/1 в м.Каневі. Угол паркану нахилився на проїжджу частину та були тріщини по паркану.
Покази свідків підтверджуються і фотокартками, наданими суду, з яких вбачається, що дійсно в паркані виникли тріщини.
З пояснень відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлено, що він не пам’ятає подій 23.11.2013р., оскільки з місця дорожньо-транспортної пригоди був доставлений до Канівської центральної районної лікарні.
Відповідно до частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ч.1 ст. 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав договір підряду по проведенню робіт по демонтажу та влаштуванню забору з каменю 23.11.2013р. (а.с.12) з ОСОБА_12 Предметом даного договору були роботи по демонтажу та влаштуванню забору в м.Каневі по вул..Київська, 15/1.
Договором визначено ціну таких робіт, що склала 14505 грн., що підтверджено крім умов договору, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2014р. та акт приймання виконаних робіт (а.с.14-15)
В судовому засіданні учасникам процесу роз’яснено їх право заявляти клопотання про призначення експертизи, але сторони не скористалися даними процесуальними правами.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному, та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд піддає критичній оцінці доводи відповідача, що його вина в частині пошкодження паркану документально не підтверджена, оскільки такі доводи спростовується вищезазначеними доказами в справі.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, зокрема, залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди суд виходить з вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (з наступними змінами та доповненнями) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, згідно яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших будь-яких негативних явищ, які заподіяні фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Суд погоджується з доводами позивача, що пошкодженням його майна йому завдано душевних страждань.
Водночас позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди саме у розмірі 5 тисяч гривень. Тому суд вважає, що характер, обсяг та глибина таких страждань, а також інших немайнових втрат, дають підстави для відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Гарантії щодо судового захисту прав, свобод людини і громадянина закріплені у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50, ст. 55 Конституції України.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов є частково обгрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК україни суд вважає за необхіне покласти на відповідача судоаві витрати у справі, які полягають у сплаті судового збору та становить 487,20 грн. і складаються з судового збору з позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 243,60 грн. та судового збору з позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 243,60 грн., така позиція поєднується з позицією викладеною у п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де заначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215,294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріальну шкоду в сумі 14505 грн. (Чотирнадцять тисяч п’ятсот п’ять гривень 00 коп.) та моральну шкоду в сумі 1000 грн. (ОСОБА_9 тисяча гривень 00 коп.), а всього, 15505 грн. (П'ятнадцять тисяч п’ятсот п’ять гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн. (Чотириста вісімдесят сім гривні 20 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий О . В . Хорошун
