Ухвала
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 697/160/15-ц
провадження № 61-23846св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчук В. Г., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Заяву обґрунтовував тим, що після ухвалення рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року та перегляду його у апеляційному та касаційному порядках йому стали відомі нововиявлені обставини, а саме: із змісту судового рішення вбачається, що відповідач не був присутній у судовому засіданні, його інтереси представляла адвокат Пономаренко В. О., що і викладено у судовому рішенні; після дорожньо-транспортної пригоди позивач обгородив частину свого паркану тимчасовою огорожею із листів фанери висотою вище ніж 2 м за яким нічого не видно і він не міг знати того, що позивач не провів відновлювальний ремонт паркану, а фактично продовжив будівництво паркану. Ця обставина не була йому відома на час розгляду справи у судах, оскільки про неї він дізнався від одного із робітників, який приймав участь у будівництві нового паркану, лише у вересні 2017 року. Крім того, із будівельного паспорту, наданого позивачем до матеріалів справи вбачається, що позивачу надано дозвіл та виготовлено будівельний паспорт на будівництво підпірної стінки (а не паркану) з північної сторони домоволодіння вздовж заїзду до гаража Канівського держлісгоспу довжиною 73,5 м та висотою 2,05 м, тобто перпендикулярно вул. Київська, якою рухався автомобіль під його керуванням, що унеможливлювало наїзд його автомобіля на підпірну стінку (паркан). На фототаблиці, виконаній слідчим Канівського міського відділу управління міністерства внутрішніх справ Божко О. М. видно, що автомобіль стоїть впритул до кам`яної колони, яка жодних пошкоджень не має. Крім цього, видно, що ліва сторона першої частини автомобіля не торкається до колони, але є уже пошкодженою. На фотографіях, наданих позивачем зазначено ніби-то проведені роботи із демонтажу окремого елементу підпірної стінки від металевої хвіртки зеленого кольору у сторону вул. Київська, але чи був дійсно демонтаж та усунення пошкоджень нічим не підтверджено, оскільки відсутній акт огляду підпірної стінки відразу ж після можливого пошкодження.
Вказані обставини вважає нововиявленими та істотними, оскільки за умови його присутності в судовому засіданні 15 червня 2015 року при розгляді справи, якби йому вони були відомі, то суддя ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
Із урахуванням наведених обставин, ОСОБА_2 просив скасувати рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року у зв`язку з нововиявленими обставинами та вирішити справу посуті.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається позивач, не можуть визнаватися нововиявленими, оскільки дії вчинені представником вважаються такими, що вчинені самим довірителем, а проведення відновлювального ремонту чи будівництво нового паркану не було предметом розгляду цієї справи, тоді як переоцінка доказів при перегляді рішення за нововивленими обставинами не допускається.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 лютого 2018 року у прийняті апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що законодавством України не передбачено перегляд ухвали про відмову у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами у апеляційному порядку.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 лютого 2018 року, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції порушив положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право кожного на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Позиція Верховного Суду
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертоюстатті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 лютого 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 18 вересня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик
