Справа № 1-895/2010
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Паєті О.В.
за участю прокурора Ткачук Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, навчається в НТТУ КПІ на факультеті «Електроніки» на 3-му курсі, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 спільно з батьком ОСОБА_2 та матір’ю ОСОБА_3. Протягом тривалого часу між ОСОБА_1 та його батьком сформувалися неприязні відносини, оскільки останній, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, завдавав фізичного болю матері. Так, 08 березня 2010 року приблизно о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 знаходився за місцем свого проживання та в цей час між ним та батьком ОСОБА_2 розпочалась сварка, у ході якого у нього виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому. ОСОБА_1 з мотивів злості, під час суперечки з батьком ОСОБА_2 взяв зі столу кухонний ніж і усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки у вигляді заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, наніс йому потужні та цілеспрямовані удари по тулубу. У подальшому ОСОБА_2 був доставлений до Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 08 березня 2010 року, приблизно о 20 год. 00 хв. він зі своєю матір’ю та братом повертався від своїх знайомих. Прийшовши додому, вони побачили, що його батько ОСОБА_2 перебував вдома в стані алкогольного сп’яніння. У цей час, батько почав ображати маму та бити її руками в обличчя, а він розбороняв даний конфлікт, після чого батько пішов з дому та повернувся через дві години, приблизно о 23 год. 00 хв. Прийшовши додому, батько знову почав в грубій формі ображати матір та лаятись на неї нецензурними словами. Заступаючись та захищаючи свою матір, він просто не витримав постійних конфліктів свого батька, схопив ніж, який лежав на столі та вдарив свого батька декілька разів. Після чого, мама, яка побачила кров на тілі батька, викликала швидк\ допомогу. Щиро розкаюється у скоєному.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 08 березня 2010 року його сім’я пішла в гості, а він залишився вдома та готував собі їсти, а коли сів Їсти, вжив 300 гр. горілки. Коли повернулися додому його дружина та сини, він почав ображати свою дружину. Підсудний заступався за свою маму, оскільки потерпілий часто її ображає. Потім він пішов з дому, а коли повернувся, то знову почав ображати дружину та бити її по обличчю. Син цього не витримав та накинувся на нього. Зокрема, пояснив, що підсудний чудовий син, але постійні образи потерпілим своєї дружини, тобто матері підсудного, останній просто не витримав. Просив суворо не карати підсудного.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 08 березня 2010 року вона разом зі своїми двома синами повернулись додому, де побачили, що її чоловік ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного сп’яніння, який почав її ображати, піднімати на неї руки і виражатись нецензурною лайкою. її син, ОСОБА_1, побачивши дану картину, відразу розборонив їх та в подальшому чоловік вийшов з квартири і повернувся приблизно о 23 год. 00 хв. Зайшовши до квартири, чоловік знову почав її ображати. Син, тобто підсудний, не витримавши цього, накинувся на батька і вони почали битись. Під час бійки вона була в іншій кімнаті, оскільки пішла вкладати спати молодшого сина, а повернувшись, побачила кров на тілі чоловіка і відразу ж викликала швидку медичну допомогу. Щиро просила не карати суворо її сина, тобто підсудного, пояснивши, що це її опора і надія в житті.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 08 березня 2010 року він знаходився на патрулюванні і десь близько дванадцятої години ночі отримав виклик про те, що АДРЕСА_1 ножове поранення. Прибувши за цією адресою, він побачив у квартирі на дивані потерпілого ОСОБА_2, який мав тілесні ушкодження, був у стані алкогольного сп’яніння та обмотаний в простирадло з плямами бурого кольору. У даній квартирі також знаходилися підсудний, його матір та менший брат. Підсудний ОСОБА_1 відразу повідомив, що він наніс своєму батьку, тобто потерпілому, удари ножем, оскільки останній ображав матір та почав бити кулаками її в обличчя. Він говорив, що хотів заступитися за маму, але просто не витримав постійних образ батька. Після того, як медичні працівники швидкої допомоги забрали потерпілого, підсудного було доставлено до дніпровського РУ ГУ МВС в м. Києві.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 та щирим каяттям, його вина також підтверджується зібраними у справі доказами, які досліджені в судовому засіданні.
Аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння доведена, і тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 123-126), за місцем проживання та навчання характеризується позитивно (а.с. 129, 131), навчається та є студентом 2-го курсу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (а.с. 130), є особою молодого віку, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом’якшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, та покласти на підсудного обов’язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази, а саме: два простирадла з плямами бурого кольору, предмет схожий на кухонний ніж та футболка з плямами бурого кольору, що передані на зберігання в камеру речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві,
-знищити.
Судові витрати у справі не понесені.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА _1 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази, а саме: два простирадла з плямами бурого кольору, предмет схожий на кухонний ніж та футболка з плямами бурого кольору, передані на зберігання в камеру речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві,
-знищити (а.с. 19-21).
Судові витрати у справі не понесені.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя:
