Справа № 301/1637/16-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" жовтня 2016 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., з участю представників сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Іршавської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок та Закарпатської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання незаконними та скасування рішень,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися в Іршавський районний суд із позовом до Іршавської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок та Закарпатської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання незаконними та скасування рішень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Сілецька первинна організація УТМР та Іршавська організація УТМР протягом тривалого часу перешкоджала позивачам, як членам УТМР, добросовісно виконувати вимоги Статуту УТМР щодо проведення відстрілу дичини, оскільки не провели з ними інструктажу з питань безпеки при проведенні полювання та не забезпечили їх право на полювання. У зв’язку з чим, позивачі у грудні 2015 року звернулися до Всеукраїнської ради УТМР із скаргою на дії голови Сілецької первинної організації. 12.02.2016 року на загальних зборах Сілецької первинної організації УТМР прийнято рішення про виключення позивачів з членів УТМР у відповідності до п.3.8 Статуту. Вказане рішення мотивовано тим, що грубими діями позивачів та наклепами з їх боку організації завдано моральної шкоди. Вважали, що дане рішення є незаконним, оскільки не відповідає вимогам Статуту, порушує права позивачів на участь в громадській організації. Підставою виключення позивачів з членів УТМР було те, що позивачі скористалися своїм правом на звернення із скаргами на неправомірні дії посадових осіб. Рішенням президії Іршавської районної організації УТМР від 22.03.2016 року затверджено рішення Сілецької первинної організації. Просили визнати незаконними і скасувати рішення загальних зборів первинної організації с. Сільце, оформлене протоколом від 12.02.2016 року, та протокол президії Іршавської районної організації УТМР від 22.03.2016 року про затвердження протоколу від 12.02.2016 року.
В ході розгляду справи збільшили позовні вимоги і просили також визнати незаконним та скасувати рішення Президії ради Закарпатської обласної організації УТМР, оформлене протоколом від 06.05.2016 року про затвердження рішення президії Іршавської районної організації УТМР від 22.03.2016 року та виключення позивачів з членів УТМР.
Ухвалою Іршавського райсуду від 21.09.2016 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Закарпатську обласну організацію Українського товариства мисливців та рибалок.
Ухвалою Іршавського райсуду від 20.10.2016 року позов ОСОБА_5 до Іршавської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок та Закарпатської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання незаконними та скасування рішень, залишено без розгляду на підставі ст. 207 ч.1 п.3 ЦПК України.
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, в тому числі, через свого представника, причини неявки суду не повідомили (а.с.11, 112, 127).
Представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Вважав, що позивачів виключено з членів УТМР незаконно, оскільки приймали позивачів у члени організації інші первинні організації – Арданівська та Броньківська, у Сілецькій первинній організації вони тільки стоять на обліку, а є членами Іршавської районної організації УТМР. За таких обставин, Сілецька первинна організація не мала права їх виключати з членів УТМР. Крім того, діями позивачів не заподіяно ніякої шкоди УТМР, тому позивачів виключили всупереч вимог Статуту.
Представник відповідачів ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні. Вважав, що позивачів виключено з членів УТМР відповідно до вимог закону і Статуту, оскільки вони своїми діями завдають колективу моральної шкоди і розвалюють колектив.
Заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на підтвердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно п.1.1 Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, Українське товариство мисливців і рибалок є добровільною Всеукраїнською громадською організацією, яка об'єднує мисливців з метою сприяння активному розвитку любительського мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захист спільних інтересів. Українське товариство мисливців і рибалок є юридичною особою і субєктом права приватної власності на належне йому майно та грошові кошти. Товариство є неприбутковою громадською організацією.
Діяльність товариства будується на основі добровільності членства, виборності керівних органів, підзвітності їх перед членами товариства, дотримання статутних положень. Його діяльність поширюється на території України і здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про громадські об'єднання», іншого чинного законодавства, а також цього Статуту, в тісній взаємодії з державними органами і громадськими організаціями.
Згідно із ст. 3, 22 Закону України Закону України «Про громадські об'єднання» , самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом; втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об'єднань, так само як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Позивачі мотивують свій позов тим, що відповідачі всупереч вимогам закону та Статуту виключили їх з членів УТМР.
Відповідно до п.4.3 Статуту, вищим органом первинної організації Товариства є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься приймати осіб у члени Товариства і виключати їх з нього.
За порушення Статуту до членів Товариства можуть застосовуватися заходи громадського впливу, що передбачені п. 3.8 Статуту.
Згідно пунктів 3.11 Статуту рішення про застосування заходів громадського випливу може бути оскаржено у вищестоящі організації товариства.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3ЦПК України) зазначено, що у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутися за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.
У судовому засіданні встановлено, що позивачі рішення про виключення їх з членів УТМР у вищі організації товариства відповідно до Статуту не оскаржували, вирішення питання про прийняття у члени товариства та виключення з нього відноситься до виключної компетенції загальних зборів, серед встановлених статтею 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів судом, не зазначено такого способу захисту, як оскарження дій, рішень та повноважень громадської організації, які відповідно до закону, статуту об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої компетенції, та оскарження таких дій не підлягає захисту в судовому порядку.
Таким чином, на такі спірні правовідносини компетенція суду, згідно вимог статті 16 ЦК України, не поширюється, оскільки дані питання стосуються внутрішньо статутної діяльності цієї організації.
Позивачі відповідно до п.п.3.11 та 4.13 Статуту можуть звернутися до Всеукраїнського Товариства мисливців і рибалок, як до органу, що здійснює контроль за діяльністю Іршавської районної організації УТМР та Закарпатської обласної організації УТМР щодо неправомірності діяльності органів управління цього товариства.
Дана позиція суду узгоджується з правовою позицією ВСУ у справі за № 6-1002 цс16 від 19.10.2016 року.
З врахуванням наведеного суд вважає, що провадження по справі слід закрити на підставі ст.. 205 ч.1 п.1 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 3, 11, 22 Закону України «Про громадські об’єднання», Статутом Українського товариства мисливців і рибалок, затвердженого ХІІ з’їздом 07.05.2091 року зі змінами, Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 1-17/2001, ст. ст. 11, 15, 57-60, 208, 209, 205, 212-215, 293 ЦПК України,
у х в а л и в :
Провадження по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Іршавської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок та Закарпатської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання незаконними та скасування рішень - закрити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано позивачами протягом п’яти днів з дня отримання її копії, іншими сторонами протягом п’яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
Головуюча : М. О. Пітерських
