Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/7337/17
Провадження № 1-кс/638/1442/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2017 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарi ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області про відмову в задоволенні клопотання,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова зі скаргою, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить скасувати постанову слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області про відмову в задоволенні його клопотання від 15.05.2017 р. і зобов`язати його впродовж семи днів направити колишнього начальника Департаменту оперативної служби МВС України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , її чоловіка (співмешканця), інших осіб, які притягались до експлуатації спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації за місцями проживання і телефоном ОСОБА_4 , попередньо повідомивши їх про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 345, ч. 3 ст. 359, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 398, ч. 2 ст. 399, ч. 3 ст. 307, ст. 14, ч. 3 ст. 308 КК України (зобов`язати прокурора внести відомості до ЄРДР за останніми двома статтями), і винести постанову про зміну порядку досудового розслідування у відповідності до глави 39 КПК України.
Для підтвердження причетності цих осіб до вчинення злочинних дій щодо скаржника і наступного вирішення експертних питань про наявність у них психічних розладів ОСОБА_4 просить в порядку забезпечення кримінального провадження провести ряд слідчих дій.
В ході розгляду скарги заявник уточнив її і просив скасувати постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав скаргу і просив її задовольнити.
Прокурор проти задоволення скарги заперечувала.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали справи суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З поданої скарги вбачається, що ОСОБА_4 вважає за необхідне під час досудового розслідування здійснити доступ до ряду речей і документів, серед яких такі, що містять охоронювану законом таємницю, а також допитати зазначених вище осіб.
Відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів. В клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Заявник, який вважає себе потерпілим по даному кримінальному провадженню, не позбавлений можливості надавати докази на підтвердження своїх доводів і заперечень.
Однак ОСОБА_4 не надано достатніх доказів, які б свідчили про необхідність здійснення тимчасового доступу. Скаржником за кожною вимогою про доступ не вказано значення, яке мають речі і документи, до яких він вважає за необхідне отримати тимчасовий доступ, для встановлення обставин по справі. Відсутні будь-які посилання про можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Також не підлягає задоволенню вимога про допит вказаних скаржником осіб, оскільки коло окреслених ОСОБА_4 осіб не є чітким: він просить про допит «осіб, які притягались органами внутрішніх справ до обслуговування спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації по місцям проживання скаржника і в квартирах, де такі засоби експлуатувались». Таким чином, незрозуміло яких конкретно осіб скаржник вважає за необхідне допитати.
Крім того, скаржником не зазначені підстави, які б підтверджували необхідність допиту цих осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним в своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, тому визначення кругу осіб, які можуть бути допитані у якості свідків і кого повідомляти про підозру належить виключно до компетенції слідчого і процесуального керівника по конкретному кримінальному провадженню.
Таким чином, враховуючи відсутність обґрунтування щодо необхідності проведення слідчих дій, про які просить скаржник, суд вважає скаргу ОСОБА_4 необґрунтованою і відмовляє в її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 303, 306, 307 КПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області про відмову в задоволенні клопотання, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
