КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2017 р. Справа№ 44/440-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Верховця А.А.
при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.
за участю представників сторін:
від ПАТ „Дельта Банк": Пасацька В.К. - довіреність б/н від 30.06.2017.
від ПАТ „Банк „фінанси та Кредит": Цурка Н.О. - довіреність б/н від 01.08.2017.
від ПАТ „Родовід Банк": Янголь О.О. - довіреність № 134 від 30.06.2017.
ліквідатор банкрута: Кіцул С.Б. - свідоцтво № 1296 від 08.07.2013.
розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", Публічного акціонерного товариства „Банк Форум", Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит", Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року
у справі № 44/440-б (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Публічного акціонерного товариства „Альфа-банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „СІТІ'КОМ"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року у справі № 44/440-б, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 11.03.2016 року, ліквідовано банкрута - ТОВ „СІТІ'КОМ" як юридичну особу у зв'язку з банкрутство, провадження у справі припинено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Дельта Банк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року та направити справу до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадії ліквідації.
Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Банк Форум" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ліквідатору ТОВ „СІТІ'КОМ" в затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та зобов'язати ліквідатора вжити заходів передбачених Законом про банкрутство з виявлення, розшуку та реалізації майна боржника з подальшим поданням для затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" також звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ліквідатору в затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Водночас, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Родовід Банк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ліквідатору ТОВ „СІТІ'КОМ" в затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та зобов'язати ліквідатора вжити заходів передбачених Законом про банкрутство з виявлення, розшуку та реалізації майна боржника з подальшим поданням для затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
В обґрунтування поданих апеляційних скарг апелянти посилаються на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржників, ліквідатором не вчинено всіх можливих дій, направлених на виявлення майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а відтак, на їх думку, ухвала суду першої інстанції винесена передчасно.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначені апеляційні скарги у справі № 44/440-б передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Сотнікова С.В., Доманської М.Л.
Ухвалою суду від 10.07.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційні скарги ПАТ „Дельта Банк", ПАТ „Банк Форум", ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" та ПАТ „Родовід Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року у справі № 44/440-б прийнято до провадження, об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 25.07.2017 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційні скарги ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кіцул С.Б. просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 08.08.2017 року на підставі ст. 77 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.08.2017 року для розгляду справи № 44/440-б сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 08.08.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційні скарги ПАТ „Дельта Банк", ПАТ „Банк Форум", ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" та ПАТ „Родовід Банк" прийнято до провадження.
Представники ПАТ „Банк Форум" та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За викладених обставин, оскільки явка учасників провадження у справі обов'язковою не визнавалась і матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційних скарг по суті, враховуючи належне повідомлення представників ПАТ „Банк Форум" та інших учасників провадження у справі про судове засідання, за відсутності клопотань з боку сторін, які не з'явились, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у їх відсутність.
Представники ПАТ „Дельта Банк", ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" та ПАТ „Родовід Банк" в судовому засіданні 08.08.2017 року вимоги апеляційних скарг підтримали, просили їх задовольнити та скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року.
Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кіцул С.Б. проти вимог скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечував, просив залишити їх без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року - без змін.
08.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги ПАТ „Дельта Банк", ПАТ „Банк Форум", ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" та ПАТ „Родовід Банк" підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Альфа-банк" звернулося до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „СІТІ'КОМ", оскільки останній має заборгованість перед заявником в сумі 6 841 067,75 грн. і неспроможний її погасити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року порушено провадження у справі 44/440-б про банкрутство ТОВ „СІТІ'КОМ".
Ухвалою підготовчого засідання від 02.08.2010 року, серед іншого, визнано розмір вимог кредитора - ПАТ „Альфа-банк" в сумі 6 841 067,75 грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
Ухвалою попереднього засідання від 01.07.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 501 163 637,90 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
Строк ліквідаційної процедури ТОВ „СІТІ'КОМ" та повноважень ліквідатора банкрута неодноразово продовжувались на шість місяців ухвалами від 26.11.2012 року, від 27.05.2013 року, від 20.11.2013 року, від 26.05.2014 року, від 19.11.2014 року, від 27.05.2015 року та від 30.11.2015 року.
17.03.2016 року до Господарського суду міста Києва ліквідатором банкрута подано клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу „СІТІ'КОМ", за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 22.05.2017 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 11.03.2016 року, ліквідовано банкрута - ТОВ „СІТІ'КОМ" як юридичну особу у зв'язку з банкрутство, провадження у справі припинено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна банкрута та повністю виконані покладені на нього Законом про банкрутство обов'язки, і як наслідок дійшов висновку про наявність підстав для завершення процедури ліквідації банкрута та припинення провадження у справі.
Але погодитись з таким висновком місцевого господарського суду судова колегія не може, оскільки переглядаючи законність винесення ухвали суду від 22.05.2017 року встановлено наявність порушення норм Закону про банкрутство і як наслідок підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 року, який вступив в дію з 19.01.2013 року, встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Тобто, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.
У даному випадку застосовується положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.
Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження:
- приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;
- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;
- аналізує фінансове становище банкрута;
- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;
- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;
- заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;
- з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;
- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
- передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;
- реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;
- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;
- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як встановлено судом першої інстанції, з поданого ліквідатором звіту вбачається, що з метою виявлення майна чи інших активів банкрута ліквідатором були направлені запити до компетентних органів та отримані відповіді на запити, зокрема від Державної комісії з цінних паперів на фондового ринку, Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у м. Києві, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України, Інспекції державного технічного нагляду Виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту митних інформаційних технологій та статистики, Державної авіаційної служби України, Департаменту адміністративних послуг та інформатизації Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Управління промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України, Головного управління статистики у м. Києві, Державного космічного агентства Україна, філії „Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" Державного підприємства „Український інститут промислової власності", Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", Комунального підприємства „Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", Головного управління статистики у м. Києві, Управління держземагенства у Черкаському районі Черкаської області, Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві та Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Також, ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Кіцулом С.Б. було отримано відповідь на запит від Комунального підприємства „Дніпропетровське міжміське БТІ", в якому було повідомлено, що об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: вул. Героїв Сталінграда, буд 31-Д, м. Дніпропетровськ, з 08.07.2010 року зареєстровано за іншою юридичною особою.
Окрім того, листом № 36/803 від 31.05.2016 року філією „Головний інформаційний - обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту" було повідомлено ліквідатора банкрута про відсутність зареєстрованих за ТОВ „СІТІ'КОМ" вантажних вагонів.
В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Кіцулом С.Б. було виявлено майно боржника, що перебуває у заставі ПАТ „ВТБ Банк".
08.06.2015 року листом ПАТ „ВТБ Банк" № 4848/1-2 було надано згоду на продаж заставного майна у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю майна 9 500 000,00 грн., визначеною згідно Висновку про вартість майна та Звіту про оцінку суб'єкта оціночної діяльності, проведеної асоціацією „Укрекспробуд" згідно договору № 2705/1 від 27.05.2015 року.
Згодом листами ПАТ „ВТБ Банк" № 6942/1-2 від 13.08.2015 року та № 10340/1-2 від 19.11.2015 року надано згоду на продаж заставного майна за початковою вартістю 6 080 00,00 грн. з можливістю зниження початкової вартості до 4 200 000 грн. без ПДВ.
За результатами проведення аукціону, здійсненого Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею „Епсілон" переможцем аукціону стало ТОВ „Віва-трейд", з яким 25.12.2015 року було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що належало на праві власності боржнику та перебувало в заставі ПАТ „ВТБ Банк" за ціною 4 200 000 грн.
25.12.2015 року на рахунок боржника надійшли кошти за продане нерухоме майно у сумі 3592 000 грн., а листом № 28/12-1 від 28.12.2015 року Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею „Епсілон" було повідомлено про порядок розподілу гарантійного внеску, отриманого від продажу нерухомого майна, а саме 482 000,00 грн. було перераховано на рахунок Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі „Епсілон", як перерахунок гарантійного внеску та 126 000,00 грн. зараховано на рахунок біржі за проведення аукціону з продажу майна відповідно до Договору на організацію та проведення аукціону.
30.12.2015 року відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ „СІТІ'КОМ", на якому було вирішено перерахувати 3 % від вартості продажу майна у сумі 126 000,00 грн. на рахунок Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі „Епсілон" за проведення аукціону; 3 % від вартості продажу майна, а саме 126 000,00 грн. на оплату додаткової грошової винагороди ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кіцула С.Б. та вирішено перерахувати 3 948 000 грн. на рахунок ПАТ „ВТБ Банк" в рахунок частково погашення кредиторських вимог.
11.03.2016 року відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ „СІТІ'КОМ" на якому більшістю голосів прийнято рішення затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів ТОВ „СІТІ'КОМ" б/н від 11.03.2016 року.
За вказаних обставин, враховуючи, що зареєстроване майно за ТОВ „СІТІ'КОМ" відсутнє і в процедурі ліквідації інших активів підприємства не виявлено, суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію останнього.
Однак, колегія суддів вважає, що такі дії ліквідатора в процедурі ліквідації банкрута є недостатніми та поверхневими, оскільки ним не здійснені реальні заходи щодо пошуку, виявлення та повернення майна, яке належало банкруту до порушення справи про банкрутство та, зокрема, перебувало у заставі кредиторів.
В ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо). Таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 04.12.2013 року у справі № 43/71 та від 20.05.2014 року у справі № 38/5005/6219/2012).
Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „СІТІ'КОМ".
До даного реєстру, зокрема, окремо внесено вимоги першої черги, які забезпечені заставою майна боржника, а саме:
- ПАТ „БТА Банк" на суму 6 889 195,29 грн.;
- ПАТ „ВТБ Банк" на суму 31 201 448,34 грн.;
- ПАТ „КБ „Надра" на суму 12 943 749,99 грн.
Так, вимоги ПАТ „БТА Банк" боржника ґрунтуються на наступному.
28.09.2007 року між ВАТ „БТА Банк", правонаступником якого є ПАТ „БТА Банк", та Дочірнім підприємством „Юнітрейд-Світ" (позичальник) укладено кредитний договір № 184-ВН/05, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що складає суму еквівалентну 720 000,00 доларів США на цілі, визначені в п. 1.5 Кредитного договору, а позичальник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі виплатити банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови кредитного договору в своєчасно повернути кредит.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 28.09.2007 року між ПАТ „БТА Банк" та ТОВ „СІТІ'КОМ" (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, за яким в іпотеку банку іпотекодавцем передано належне йому на праві власності нерухоме майно.
Відповідно до п. 3.1. Договору іпотеки, предметом іпотеки за договором є нежилі приміщення (в літ А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 81 та квартира під № 2, що знаходиться адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 81.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 6 279 000,00 грн.
Вимоги ПАТ „ВТБ Банк" виникли на підставі кредитного договору № 29ВД від 30.09.2008 року, іпотечного договору від 07.10.2008 року та договору застави №29ВД/Z-1 від 30.09.2008, договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/146к-07 та договору застави товарів в обороті № 10-0604/147з-07 від 23.04.2007 року.
Так, 30.09.2008 року між ПАТ „ВТБ Банк" та ТОВ „СІТІ'КОМ" укладено договір про надання мультивалютної невідновлюваної відкличної кредитної лінії № 29ВД, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в гривні та доларах США окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості 51 700 000,00 доларів США у тимчасове користування.
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги позичальником укладено наступні договори:
- Іпотечний договір від 07.10.2008 року, що зареєстрований реєстрі за № 6697, згідно якого іпотекодавцем - ТОВ „СІТІ'КОМ", було передано в іпотеку іпотекодержателю (банку) належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежитлові будівлі (І-ІІ виробництво), що складаються з: складів овочесховища з підвалом - літери G-I, G-1, G-2, площею 3 407,9 кв.м., контрольно-пропускного пункту під літ. М, огорожа 32, що знаходиться за адресою: Черкаська обл.., м. Черкаси, проспект Хіміків (вул. ХХ Партз'їзду), буд. 74. Зазначене нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 438. Предмет іпотеки сторони оцінила загальною сумою 5 362 400,00 грн.;
- договір застави №29ВД/Z-1 від 30.09.2008 року, згідно якого заставодавцем - ТОВ „СІТІ'КОМ" було передано в наступну заставу рухоме майно, а саме: товари в обороті (непродовольчі товари - комп'ютерна техніка та комплектуючі, меблі тощо), що зазначені в додатках 1,2,3,4,5,6,7,8 до цього договору, заставною вартістю 16 827 479,12 грн. та належить заставодавцю на праві власності.
Крім того, 23.04.2007 року між ЗАТ „Внєшторгбанк" (Україна) та ТОВ „Місто високих технологій" було укладено договір про надання відновлюваної відкличної кредитної № 10-0604/146к-07, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування окремими частинами (траншами), в межах максимального ліміту заборгованості до 6 000 000,00 грн.
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань, між кредитором та ТОВ „СІТІ'КОМ" укладено договір застави товарів в обороті № 10-0604/1463-07 від 23.04.2007 року, згідно якого на забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання, заставодавець передає в заставу належні йому на праві власності товари в обороті, перелік яких наведено у додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною, заставною вартістю 10 430 000,00 грн.
В свою чергу вимоги ВАТ „КБ „Надра" виникли на підставі кредитного договору про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування №16/КЛ-V/2008-980, укладеного з боржником 03.07.2008 року, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику кредит за кредитною лінією, яка не може перевищувати 9 500 000,00 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань по договору, які полягають у поверненні траншів в межах кредитної лінії, сплаті відсотків за користування кредитною лінією, комісійної винагороди, а також можливої неустойки (штрафу, пені), позичальником укладено:
- договір застави товарів в обороті № 16/ЗТО-V/2008 від 03.07.2008 року, відповідно до умов якого боржником передано в заставу предмет застави, який належить заставодавцю на праві власності, перелік якого зазначений в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору. Предмет застави оцінюється сторонами у 2 700 000,00 грн. та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 147;
- договір застави основних засобів від 03.07.2008 року, відповідно до умов якого боржником передано в заставу предмет застави, який належить заставодавцю на праві власності, перелік якого зазначений в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору. Залишкова вартість предмета застави становить 11 562 331,00 грн. та знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Маяковський, 23а; м. Київ вул. Малишка, 3; м. Київ пр. 50річчя Жовтня, 6г; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 86а; м. Дніпропетровськ, вул. героїв Сталінграду, 31д; м. Запоріжжя, пр. Леніна, 147; м. Львів, вул. Наукова, 35а; м. Одеса, пр. Семафорний, 4; м. Донецьк, вул. Стадіонна, 3д; м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37; м. Полтава, вул. Ковпака, 26в; м. Харків, вул. Героїв Праці, 7; м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 221; м. Київ, вул. Промислова, 3-Г.
Відповідні записи про наявність обтяжень містяться в Державному реєстрі іпотек, Єдиному Держаному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать відповідні витяги, які містяться в матеріалах справи.
Як було встановлено вище, в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Кіцулом С.Б. було виявлено та реалізовано лише майно боржника, що перебуває у заставі ПАТ „ВТБ Банк", а саме нежитлові будівлі (І-ІІ виробництво), що складаються з: складів овочесховища з підвалом - літери G-I, G-1, G-2, площею 3 407,9 кв.м., контрольно-пропускного пункту під літ. М, огорожа 32, що знаходиться за адресою: Черкаська обл.., м. Черкаси, проспект Хіміків (вул. ХХ Партз'їзду), буд. 74, та відповідно, частково погашено вимоги заставного кредитора.
Разом з тим, досліджуючи поданий на затвердження суду звіт ліквідатора, колегією суддів встановлено, що останній взагалі не містить даних про заставне майно, так само як і даних про те, які реальні дії вчинялись ліквідатором щодо пошуку та виявлення заставного майна банкрута, а саме товарів в обороті, зокрема відсутні відомості щодо їх пошуку за місцем знаходження предмету застави. А у разі відчуження боржником предмету застави без згоди заставодержателів або його знищення, пошкодження чи псування, ліквідатором у своєму звіті також не відображено, які заходи вживались останнім щодо його повернення або заміни його іншими товарами такої ж вартості у відповідності до ст. 43 Закону України „Про заставу" (наприклад, дослідження первинної документації боржника, проведення інвентаризації активів, направлення листів, запитів, звернення до правоохоронних органів тощо).
На дані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та не дав їм жодної правової оцінки, обмежившись лише поверхневим дослідженням проведення ліквідатором ліквідаційної процедури, що підтверджує передчасність затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі у зв'язку із ліквідацією ТОВ „СІТІ'КОМ".
Крім того, колегією суддів встановлено, що 17.05.2012 року, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, до суду надійшла заява ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" про визнання вимог у розмірі 5 334 079,84 грн. Вказані вимоги виникли на підставі укладеного з боржником кредитного договору № 26v-01-07, згідно якого банк надав ТОВ „СІТІ'КОМ" кредит у сумі 2 300 000,00 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, боржником 23.10.2008 року укладено іпотечний договір № 1282І/1008, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є та зареєстровано в реєстрі за № 2684 (у реєстрі заборон за №2685), за умовами якого боржник, як іпотекодавець, передав банку, як іпотекодержателю, належне на праві власності ТОВ „СІТІ'КОМ" нерухоме майно, а саме - нежитлові будівлі - магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4 335,40 кв.м., які знаходяться за адресою: Полтавська обл.. м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26-В. Узгоджена сторонами ринкова вартість Предмета іпотеки становить 36 900 000,00 грн.
Відповідні записи про наявність обтяжень містяться в Державному реєстрі іпотек, Єдиному Держаному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, про що свідчать відповідні витяги, які містяться в матеріалах справи.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які результати розгляду даної заяви ліквідатором банкрута, а також судом першої інстанції.
Крім того, до суду також надійшли заяви ПАТ „ВТБ Банк" у та ПАТ „Перший Український Міжнародний банк" з поточними вимогами до боржника, які розглянуто та повністю визнано ліквідатором банкрута, однак як зазначає ліквідатор та підтверджується матеріалами справи, судом першої інстанції вказані заяви взагалі не розглядались, та відповідних судових рішень про визнання чи відхилення заявлених кредиторських вимог в ліквідаційній процедурі за наслідками їх розгляду в судовому засіданні не приймалось і змін до реєстру вимог кредиторів не вносилось, що свідчить про відсутність наразі підстав для припинення провадження у справі.
Судом також встановлено, що за клопотанням ліквідатора ухвалою суду від 25.06.2012 року припинено обтяження нерухомого та рухомого майна боржника шляхом зняття арештів та заборон, застосованих щодо такого майна, перелік якого зазначено у резолютивній частині ухвали, а також скасовано арешти грошових коштів на рахунках боржника.
Вказана заява ліквідатора була обґрунтована тим, що в ході проведення ліквідаційної процедури банкрута ним було виявлено майно банкрута, яке перебуває під обтяженнями, що позбавляє його можливості здійснювати надані законом повноваження щодо реалізації майна та задоволення вимог кредиторів.
Однак, звіт ліквідатора не місить відомостей щодо вчинення останнім подальших дій стосовно майна та грошових коштів на рахунках, з якого ліквідатором вживались дії по зняттю обтяжень та арештів.
Крім того, як вбачається з ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 року по справі № 760/28230/13-к (кримінальне провадження № 1-кп/760/102/15) про звільнення колишнього керівника банкрута від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, із власності боржника в незаконний спосіб вибули основні засоби та грошові кошти.
Разом з тим, припинення кримінального провадження по звинуваченню колишнього керівника банкрута за закінченням строків давності не виключає визнання угод боржника недійсними, повернення майна та включення його до ліквідаційної маси, а також звернення безпосередньо ліквідатором до правоохоронних органів з цього приводу.
Проте, арбітражним керуючим Кіцулом С.Б., якого призначено розпорядником майна боржника 02.08.2010 року та відповідно ліквідатором 07.11.2011 року, не вжито заходів щодо звернення з цивільним позовом в інтересах банкрута та кредиторів в межах даної кримінальної справи.
Також ліквідатором не здійснено аналізу договорів та інших правочинів, які укладались боржником до порушення справи про банкрутство з метою визначення їх законності, які спрямовані на відчуження рухомого та нерухомого майна боржника.
За таких обставин, бездіяльність ліквідатора ТОВ „СІТІ'КОМ" щодо повернення майна банкрута порушує законні права та інтереси кредиторів у справі, зокрема і заставних та свідчить про те, що ліквідатором, всупереч вимогам ст. 25 Закону про банкрутство не вжито вичерпних заходів з повернення заставного майна банкрута та інших активів.
Відповідно до п. 6 ст. 40 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.
Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.
Але, на час подання на затвердження звіту ліквідатора та його розгляду у суді першої інстанції не була досягнута мета ліквідаційної процедури, а саме не були задоволені вимоги заставних кредиторів шляхом пошуку та продажу майна банкрута, яке перебувало в заставі.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону про банкрутство, господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2011 року відбулось засідання зборів кредиторів ТОВ „СІТІ'КОМ", на якому більшістю голосів прийнято рішення про створення комітету кредиторів банкрута у складі трьох осіб, до якого увійшли ПАТ „Альфа-Банк", ПАТ „ВТБ Банк" та ПАТ „Дельта Банк" (протокол зборів кредиторів № 1 від 15.07.2011 року).
02.03.2016 року відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ „СІТІ'КОМ", на якому розглядалось питання щодо затвердження звіту ліквідатора про проведену роботу в ліквідаційній процедурі та ліквідаційного балансу банкрута та одноголосно вирішено перенести затвердження звіту та інші питання порядку денного на 11.03.2016 року для додаткового ознайомлення та вивчення документів.
17.03.2016 року до суду надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, яке обґрунтовано рішенням комітету кредиторів, яке прийнято на засіданні комітету кредиторів 11.03.2016 року.
Судова колегія зауважує, що ПАТ „ВТБ Банк", який має більшість відсотків голосів, одноосібно прийнято рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, в той час як представник ПАТ „Дельта Банк" заперечував проти затвердження звіту ліквідатора у зв'язку з передчасністю, а представник ПАТ „Альфа-Банк" участі на засіданні комітету кредиторів 11.03.2016 року не приймав.
Необхідно також зазначити, що більшість запитів ліквідатора щодо пошуку активів банкрута датовані 2010-2012 роками, тоді як звіт ліквідатора погоджено на засіданні комітету кредиторів 11.03.2016 року, а його затвердження судом відбулось лише 22.05.2017 року, тобто вказані обставини не дають можливості беззаперечно та однозначно стверджувати про відсутність у банкрута майна та інших об'єктів власності.
Суд апеляційної інстанції погоджується з апелянтами, що про передчасність затвердження звіту ліквідатора також свідчить наявність декількох кримінальних проваджень, порушених відносно посадових осіб банкрута, які перебувають на стадії судового розгляду в Солом'янському районному суді міста Києва.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про передчасність подання ліквідатором на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на не вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на захист інтересів кредиторів, виявлення активів підприємства і як наслідок належного припинення юридичної особи, та в свою чергу передчасність його затвердження судом першої інстанції та припинення провадження у справі у зв'язку з встановленими порушеннями останнім норм права, з огляду на що апеляційні скарги підлягають задоволенню.
При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 3-1 Закону про банкрутство, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Згідно ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство, у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора.
Відтак, встановивши в апеляційному порядку не вчинення ліквідатором всіх залежних від нього дій щодо пошуку та виявлення майна банкрута, в тому числі і заставного, а також покладених на нього Законом про банкрутство обов'язків щодо подання на затвердження звіту ліквідатора після завершення усіх розрахунків з кредиторами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого Кіцула С.Б. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ „СІТІ'КОМ" та призначення в установленому порядку судом першої інстанції нового ліквідатора.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 „Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
Згідно із пунктами 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи - ТОВ „СІТІ'КОМ" та припинення провадження у справі про банкрутство є передчасною та такою, що прийнята з порушенням норм Закону при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", Публічного акціонерного товариства „Банк Форум", Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит", Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року у справі № 44/440-б задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року у справі № 44/440-б про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута станом на 11.03.2016 року, ліквідацію банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю „СІТІ'КОМ" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством та припинення провадження у справі № 44/440-б, скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута відмовити.
4. Усунути арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича. від виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „СІТІ'КОМ".
5. Покласти виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ'КОМ на арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича до призначення господарським судом міста Києва нового ліквідатора.
6. Справу № 44/440-б повернути до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на студію ліквідаційної процедури.
7. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
А.А. Верховець
