МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа №521/13969/17
Пр. № 2/521/2866/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2018 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі – Пасічник О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,
встановив:
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, уточненим у подальшому, до ОСОБА_3, посилаючись на те, що з відповідачем у справі вона перебуває в шлюбі, зареєстрованому 05 лютого 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №154. Від шлюбу у них народилася донька: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір’ю. Позивачка зазначала, що донька хворіє, їй було поставлено діагноз: плоско-вольгусная деформація стоп 111-1У ст., рекомендовано масажі та ортопедичне взуття. Стверджувала, що на утримання дитини потрібно не менше 3500,00 грн. в місяць, враховуючи витрати на ортопедичне взуття -1500,00 грн., ортопедичні устілки -300,00 грн., одяг -1000 грн., їжу -1000,00 грн., масажі-500,00 грн. Вказувала, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини та на її утримання не надає. Угоду про добровільну сплату аліментів сторони не укладали. Оскільки позивачці складно самостійно утримувати дитину, остання просила суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1559,00 грн. щомісяця, починаючи з 01 вересня 2017 року до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до 31 липня 2033 року; аліменти на її утримання в розмірі 1777,00 грн. щомісяця,починаючи з 01 вересня 2017 року і до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 31 липня 2018 року включно та додаткові витрати на дитину в розмірі 3999,50 грн., що складає 50 % суми, витраченої на лікування дитини.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, діюча за ордером від 16 березня 2018 року у судовому засідання позовні вимоги визнала частково, та просила суд встановити розмір аліментів, який повинен сплачувати відповідач на утримання дитини в розмірі 800,00 грн. на місяць, не заперечувала щодо стягнення з відповідача половину витрат на лікування дитини, але відповідно до наявних медичних документів та квитанцій, які підтверджують витрати позивачки на лікування дитини. Позовні вимоги в частині стягнення аліментів на позивачку до досягнення дитиною трьох років, представник відповідача не визнала, та просила суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Раніше представник відповідача надавала суду відзив на позов (а.с.55,56,57,118-120).
В обґрунтування відзиву, представник відповідача зазначала, що відповідач ОСОБА_3 не працює, оскільки хворіє та проходить лікування з приводу захворювання на гепатит ОСОБА_5 того, він проживає з матір’ю, яка не працює і потребує постійного лікування через високий тиск, отримує маленьку пенсію.
Представник органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ході судового розгляду судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, зареєстрованому 05 лютого 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №154 (а.с. 5).
В період шлюбу у подружжя народилася донька: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).
Встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із матір’ю та находиться її утриманні.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року, шлюб між сторонами, розірвано (а.с. 31-32).
Згідно листа Головного лікаря КУ «Дитяча міська поліклініка №5» від 15 листопада 2017 року за №735/вих., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2017 року знаходиться на диспансерному обліку у лікаря невролога дитячого з діагнозом: Синдром рухових порушень, дифузна м’язова гіпотонія. Дисплазія сполучної тканини. З 01 червня 2016 року дитина знаходиться під спостереженням у лікаря хірурга дитячого з діагнозом: Дисплазія сполучної тканини. Пупкова грижа. Плосковальгусна установка стоп (а.с.29-30).
З пояснень позивачки в судовому засіданні вбачається, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини, не надає. Вона опинилася у тяжкому матеріальному становищі, оскільки дитина хворіє і потребує лікування, на яке потрібні кошти.
Все це стало причиною того, що вона вийшла з декрету на роботу. Встановлено, що позивачка з 01 січня 2018 року працює ТОВ «Південний Хліб», її середньомісячна заробітна плата складає 3235,94 грн. (а.с. 86).
Угоду про добровільну сплату аліментів сторони не укладали.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач до звернення позивачки до суду з позовом про стягнення аліментів, періодично перераховував грошові кошти на утримання дитини.
Встановлено, що після звернення позивачки до суду з позовом про стягнення аліментів, відповідач став переховувати на ім’я позивачки грошові кошті на утримання дитини, що в середньому склало 800,00 грн. на місяць, що підтверджується квитанціями (а.с. 58-59).
В процесі судового розгляду, позивачка не заперечувала той факт, що після її звернення до суду, відповідач став виплачувати кошти на утримання їх дитини, але стверджувала, що даних коштів на дитину не достатньо, оскільки дитина хворіє і потребує лікування.
В судовому засідання встановлено, що відповідач не є інвалідом, а тому за думкою суду може працювати та матеріально допомагати позивачці.
Представник відповідача не заперечував факту того, що дитина хворіє і потребує лікування.
Позивачка у судовому засіданні, посилаючись ст.182 СК України, наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, стверджувала, що відповідач достатньої матеріальної допомоги на дитину не надає, донька фактично повністю знаходяться на її утриманні. ОСОБА_5 того, зазначала, що відповідач працює не офіційно, отримує достатньо коштів для надання матеріальної допомоги на утримання доньки.
При цьому, відповідно до вимог ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Оскільки сторони добровільного не домовилися про утримання доньки, то кошти на її утримання присуджує суд.
Суд вважає, що відповідач не надав суду достатніх доказів важкого матеріального становища. Факт того, що він не працює та на його утриманні перебуває мати пенсіонерка, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов’язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є.
Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставии, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникненя спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою було витрачено 1557,94 грн. на лікування дитини, 3363,00 грн. - на обстеження та 3078,00 грн. на ортопедичне взуття дитині, що підтверджується квитанціями, навними в матеріалах справи (а.с. 101-107).
Отже, загальна сума витрат, які понесла позивачка на утримання дитини у зв’язку з її хворобою, складає 7998,94 грн., половину яких повинен компенсувати відповідач.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і з ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500,00 грн.,щомісяця,починаючи з 01 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 31 липня 2033 року, включно, з яких з 01 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року, включно стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки різницю між встановленим судом розміром аліментів та виплаченою відповідачем сумою аліментів в розмірі 700,00 грн. щомісяця,а з 01 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 31 липня 2033 року, включно слід стягнути 1500,00 грн.
ОСОБА_5 того, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1000,00 грн., щомісяця,починаючи з 01 вересня 2017 року і до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 31 липня 2018 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки додаткові витрати на дитину в розмірі 3999,47 грн., що складає 50 % грошової суми 7998,94 грн., яка були витрачена та пов’язана з лікуванням дитини.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір по справі становить 704,00 грн. Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, дані виплати підлягають до стягнення з відповідача.
Керуючись ст.ст. 84, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12,13, 81, 259, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень 00 копійок, щомісяця, починаючи з 01 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 31 липня 2033 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок, щомісяця, починаючи з 01 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, щомісяця, починаючи з 01 вересня 2017 року і до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 31 липня 2018 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину в розмірі 3999 (три тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень 47 копійок, що складає 50 % від 7998,94 грн., суми витрат, пов’язаних з лікуванням дитини.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 00 копійок.
Допустити негайне виконання рішення, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 (тридцяти) днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено 27 липня 2018 року.
Суддя: О.М. Сегеда
