П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2019 р.
м.Одеса
Справа № 766/20776/17
Головуючий в 1 інстанції: Дорошинська В.Е.
П 'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Єщенка О.В.,Кравченка К.В.
за участю секретаря - Гошуренко Н.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Херсонської міської ради на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2018 за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Херсонської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися з адміністративним позовом та просили: визнати незаконним (протиправним) та скасувати пункти 1.26, 1,27, 1,28, 1,29 рішення XV сесії Херсонської міської ради Херсонської області VII скликання від 05 вересня 2017 №884, яким їм відмовлено було в задоволені поданих 25.02.2016р. клопотань в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з відповідними площами по АДРЕСА_1, а також просять зобов'язати Херсонську міську раду на пленарному засіданні сесії повторно розглянути подані позивачами 25.02.2016р. зазначені клопотання та за результатами повторного розгляду прийняти рішення про надання їм таких дозволів.
За наслідками розгляду зазначеного позову Херсонським міським судом Херсонської області, як адміністративним судом, 24 липня 2018 ухвалено рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Суд попередньої інстанції визнав незаконним (протиправним) та скасував рішення XV сесії Херсонської міської ради Херсонської області VII скликання від 05 вересня 2017 за № 884 в частині відмови: - за пунктом 1.26 рішення стосовно відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2, що подане було 25 лютого 2016, в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 992 кв. м. по АДРЕСА_1 - за пунктом 1.27 стосовно відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_5, що подане було 25 лютого 2016, в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1- за пунктом 1.28 стосовно відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_4, що подане було 25 лютого 2016 року, в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 - за пунктом 1.29 стосовно відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3, що подане було 25 лютого 2016 року, в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 890 кв. м. по АДРЕСА_1. Зобов'язано Херсонську міську раду Херсонської області на пленарному засіданні сесії повторно розглянути подані 25 лютого 2016 клопотання: - ОСОБА_2 за № 114-3408-15 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 992 кв. м. по АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 клопотання за № 114-3407-15 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 клопотання за № 114-3410-15 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 клопотання за № 114-3409-15 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 890 кв. м. по АДРЕСА_1 в строки, порядку та у спосіб, передбачений ст. 118 Земельного кодексу України. Зобов'язав Херсонську міську раду Херсонської області прийняти рішення про надання дозволу: - ОСОБА_2, на підставі поданого 25 лютого 2016 клопотання за № 114-3408-15 та доданих до нього документів, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,991 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_2 (навпроти земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2); - ОСОБА_5, на підставі поданого 25 лютого 2016 клопотання за № 114-3407-15 та доданих до нього документів, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована по АДРЕСА_1 (навпроти земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2); - ОСОБА_4, на підставі поданого 25 лютого 2016 клопотання за № 114-3410-15 та доданих до нього документів, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0970 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, на підставі поданого 25 лютого 2016 клопотання за № 114-3409-15 та доданих до нього документів, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0867 га., кадастровий номер НОМЕР_4 яка розташована по АДРЕСА_2. Зобов'язав Херсонську міську раду утриматися від вчинення дій шляхом заборони Херсонській міській раді в інтересах та на користь будь-якої особи, окрім ОСОБА_2, ОСОБА_3 М, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчиняти будь-які надані законодавством України дії (приймати рішення), в тому числі, але не виключно, приймати рішення про: - надання будь - кому дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - про затвердження таких проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по відношенню до земельних ділянок, які мають кадастрові номери НОМЕР_3 площею 0,097 га, НОМЕР_5 площею 0,0867 га., НОМЕР_1 площею 0,991 га. та НОМЕР_6 площею 0,1 га.
Приймаючи означене рішення суд попередньої інстанції виходив з того, що в даному випадку позивачі мають право безоплатно набути у власність із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в містах-кожен окремо не більше 0,10 гектара, тобто 1 000 кв.м. і таке право їм гарантується. При цьому, судом не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що право на безоплатну приватизацію заявлених позивачами земельних ділянок ними вже використано раніше.
Далі Херсонський міський суд Херсонської області зазначив про те, що ті земельні ділянки, котрі вказувались позивачами в своїх доданих до клопотань від 25.02.2016р.графічних матеріалах, на яких позначено місце розташування земельної ділянки, тобто викопіювання із кадастрового плану м. Херсона (масштабом 1:2000) в районі АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, де кожним з позивачів позначено було заявлену окрему земельну ділянку червоним кольором, дійсно в розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України вважаються сформованими як об'єкт цивільних прав, адже мають відповідні кадастрові номери, а саме: НОМЕР_3 площею 0,097 га, НОМЕР_5 площею 0,0867 га., НОМЕР_1 площею 0,991 га. та НОМЕР_6 площею 0,1 га. з цільовим призначенням 02.01-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), тип власності-комунальна. При цьому, їх державна реєстрація була проведена Міжрегіональним управлінням Держгеокадастру у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на підставі виготовлених землевпорядними організаціями, зокрема Науково-впроваджувальною фірмою «Нові технології» та ТОВ «Альянс» проектів землеустрою щодо їх відведення у власність третім особам, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Останні виступили замовниками виготовлення вказаних проектів землеустрою на підставі того, що вони також, які і позивачі, зверталися в свій час до Херсонської міської ради з аналогічними, як у позивачів, клопотаннями і, не отримавши протягом одного місяці від Херсонської міської ради відмови у видачі дозволу, в порядку ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України розпочинали процедуру безоплатної приватизації земельних ділянок.
З'ясувавши це суд першої інстанції зазначив, що доводи відповідача в даному випадку судом до уваги не приймаються, оскільки ані норми Земельному кодексу України, ані Закону України «Про державний земельний кадастр» або інших нормативно-правових актів України не забороняють на вже сформовані земельні ділянки, право власності на які ні за ким не зареєстровано, видавати іншим особам, окрім тих, що стали первісними ініціаторами у розроблені відповідних проектів землеустрою, дозволи на розробку аналогічних проектів землеустрою. Такі висновки узгоджуються із вказаними в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України вичерпними підставами у відмові в наданні дозволів, серед яких відсутня така підставі у наданні дозволу, як те, що бажана земельна ділянка вже сформована.
Окрім того суд дійшов до висновків, що оскільки спірні земельні ділянки з моменту подання позивачами клопотань від 25 лютого 2016 і до прийняття судом по даній справі рішення вже сформовані, тобто пройшли державну реєстрацію і їм присвоєні відповідні кадастрові номери з відповідними площами, тому питання про надання позивачам зі сторони Херсонської міської ради дозволів на виготовлення проектів землеустрою має вирішуватися по відношенню до вже зареєстрованих (сформованих) земельних ділянок.
Також суд вказав на те, що з моменту звернення позивачів до Херсонської міської ради з клопотаннями від 25 лютого 2016 про надання їм дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, і до прийняття відповідачем оскаржуваного по цій справі рішення, треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звертались 29 вересня 2015 та 01 вересня 2015 відповідно до Херсонської міської ради з аналогічними, як у позивачів, клопотаннями, про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою стосовно тих же земельних ділянок, на які позивачами заявлено було право на їх безоплатну приватизацію (також отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою).
В апеляційній скарзі Херсонська міська рада, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказав на те, що спір зачіпає цивільно-правові відносини. Тому, після розгляду судом справи залишається не вирішеним спір між позивачами та третіми особами про право надбання у власність земельних ділянок розташованих в місті Херсоні район АДРЕСА_1 АДРЕСА_2.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_8 посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Третя особа, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору зазначила, що суд, порушуючи ст. 21 Конституції України, надав перевагу позивачам у праві набуття права власності на землю, що була вже за ним зареєстрована в Державному земельному кадастрі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу Херсонської міської ради та просили скасувати рішення Херсонського міського суду від 24 липня 2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_8 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі Херсонської міської ради.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу Херсонської міської ради щодо скасування судового рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судова юрисдикція - це інститут права,який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України в редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У статті 19 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Можна зробити висновок, що суди загальної юрисдикції розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції від 03 жовтня 2017 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, одним з учасників адміністративного спору є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Також у пункті 1 частини першої статті 3 КАС України у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, та в пункті 1 частини першої статті 4 КАС України в редакції від 03 жовтня 2017 року надано визначення публічно-правового спору як спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій у пункті 4 частини першої статті 3 КАС України у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, та пункті 5 частини першої статті 4 КАС України в редакції від 03 жовтня 2017 року адміністративне судочинство визначено як діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ у порядку, установленому цим законом.
У статті 17 КАС України в редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, указано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Таким чином, під час вирішення питання щодо компетенції суду слід урахувати суб'єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб'єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і кінцеву мету пред'явлення позову.
За своїм змістом земельний спір, що виник унаслідок користування та розпорядження органом виконавчої влади земельною ділянкою комунальної власності, є складним і комплексним із правової точки зору.
Під час прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність ці органи, з одного боку, перебувають у статусі суб'єкта владних повноважень, а з іншого - реалізують право власності на землю держави. Крім того, таке рішення, як правовий акт індивідуальної дії, є підставою, з якої виникає речове право власності чи користування землею в суб'єктів приватного права.
З матеріалів справи убачається і це підтверджується доданими до матеріалів справи письмовими доказами.
25 лютого 2016 позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, через Центр надання адміністративних послуг м. Херсона звернулись із письмовими клопотаннями № № 114-3407-15 (№ клопотання позивача ОСОБА_5), 114-340-15 (№ клопотання позивача ОСОБА_2), 114-3409-15 (№ клопотання позивача ОСОБА_3) та 114-3410-15 (№ клопотання позивача ОСОБА_4) на ім'я міського голови про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1 000 кв. м. (для кожного окремо з позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5), 992 кв. м. (для позивача ОСОБА_2) та 890 кв. м. (для позивача ОСОБА_3), для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та спору по АДРЕСА_1.
На доданих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до клопотань документах від 25 лютого 2016 зазначено про знаходження їх нерухомого майна у формі об'єкту незавершеного будівництва, яке складається з будівель та споруд, будівництво чого не завершене та яке не може відноситися до самочинного будівництва.
З огляду на це позивачі вважають, що знаходження на земельних ділянках об'єктів незавершеного будівництва додатково свідчить про необхідність та існування у них всіх законодавчо визначених прав та охоронюваних Законом інтересів й у наданні їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо заявлених земельних ділянок, а також абсолютно нівелює можливість у існуванні на теперішній час чи то в наданні (набутті) в майбутньому у будь-якої іншої особи речових прав на такі земельні ділянки.
Рішенням XV сесії Херсонської міської ради VII скликання від 05.09.2017р.№884 згідно з пунктами 1.26, 1.27, 1.28 та 1.29 відмовлено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в наданні їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність заявлених позивачами земельних ділянок відповідною площею для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та спору по АДРЕСА_1 на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України
На погляд позивачів рішення Херсонської міської ради про відмову у задоволенні їх клопотань та рішення органу місцевого самоврядування про задоволення заяв ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 29 вересня 2015 та 01 вересня 2015 з аналогічними, як у позивачів, клопотаннями, про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою стосовно тих же земельних ділянок, на які позивачами заявлено було право на їх безоплатну приватизацію (також отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою) є незаконним та підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції вважає, що у цьому випадку предметом спору є порушення права набуття власності земельними ділянками та запобігання вчиненню дій, що порушують права власності нерухомим майном, тобто позивачі як власники незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці, вправі порушувати питання про захист цих прав, зокрема щодо законності надання дозволів на розробку технічної документації для передачі земельної ділянки у власність та отримання документів, що надають право власності.
У випадку, що розглядається захист цивільного приватного права є домінуючим у вказаному спорі, а правовідносини після вирішення питання про надання дозволу на розробку технічної документації для передачі земельної ділянки у власність та отримання документів, що надають право власності, перейшли з публічно-правової до приватноправової площини.
Отже, підстав для визначення спору як адміністративного немає. Майнові права позивачів підлягають судовому захисту в порядку цивільного судочинства. Між сторонами виник спір про право, а не спір між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Тому цей спір не є публічно-правовим і належить до цивільної юрисдикції, оскільки саме суть правовідносин (зміст та характер спору) є вирішальною під час віднесення справи до цивільної чи адміністративної юрисдикції, а не суб'єктний склад та участь суб'єкта владних повноважень, який сам по собі не визначає спір як публічно-правовий і не відносить до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за його участю.
До того ж, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. В розглянутому випадку зачіпаються інтереси третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які отримали необхідні дозволи від органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового права та інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений загрозою порушення приватного права та інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Саме такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року в справі № 14-109цс18.
Суд попередньої інстанцій не звернув уваги на те, що спір, за вирішенням якого до суду звернулися позивачі, стосується не тільки захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а зачіпає їх речові права та правомірність набуття третіми особами правомочностей як власника земельної ділянки, тобто із цивільних, земельних правовідносин.
Отже праву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України: «Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства».
«Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ» ч.1 ст. 239 КАС України.
Наведені правові норми кореспондуються з абзацом 2 ч.1 ст. 319 КАС України: «Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст.19 , є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги».
Зважаючи на все вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2018 та закриття провадження у справі з підстав порушення судом першої інстанції правил юрисдикції адміністративних судів.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що цей спір необхідно розглядати за правилами Цивільного процесуального кодексу України у суді загальної юрисдикції.
Керуючись: ст. ст. 238, 293, 308, 310, 315, 319, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2018 - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Херсонської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня отримання сторонами повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 02 квітня 2019.
Суддя -доповідач:
Судді :
