ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2019 р. Справа№ 911/254/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Верховця А.А.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі:
від апелянта: Павленко О.В. (дов. від 11.09.2018 № 300-122/02-100);
інші учасники провадження у даній справі: не з`явились;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Антимонопольного комітету України
на ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2019
за позовом Антимонопольного комітету України
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"
про стягнення 679998,00 грн.
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/254/16
за заявою боржника Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16 повністю відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 відкрито провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16 та призначено розгляд на 22.05.2019.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Представник апелянта у судовому засіданні 22.05.2019 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.
Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи відхиляється судовою колегією за необґрунтованості, оскільки подане без належних доказів обставин, на які посилається ліквідатор.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе продовжити розгляд апеляційної скарги за відсутності ліквідатора та інших учасників провадження у справі, які не з`явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами, відхиливши клопотання ліквідатора про відкладення за необґрунтованістю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2016 порушено провадження у даній справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Альба Україна" та призначено розпорядником майна ПрАТ "Альба Україна" арбітражного керуючого Клименко Я.А.
Постановою господарського суду Київської області від 16.05.2017 визнано ПрАТ "Альба Україна" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименко Я.А.; вирішено інші процедурні питання у справі.
До господарського суду Київської області від Антимонопольного комітету України надійшла позовна заява № 300-20.3/02-17192 від 21.12.2018 (вх. № 40/19) про стягнення 679 998,00 грн., яка була передана судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах провадження у справі про банкрутство Боржника на підставі ч. 4 ст. 10 Закону.
Оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд повністю відмовив у задоволенні вказаного позову Антимонопольного комітету України.
З даними судовими рішеннями апелянт не погодився.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.
02.08.2018 Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення № 377-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" за результатами розгляду справи № 143-26.13/224-14/142-26.13/65-13/291-12.
Пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення визнано, що дії ТОВ "Рош Україна" і ПрАТ "Альба Україна" щодо укладення договору купівлі-продажу від 01.11.2011 № PS-06-2011, умови якого призвели до необґрунтованого завищення вартості лікарських засобів, реалізованих через процедури державних закупівель у 2012 році, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на лікарські засоби виробництва компанії "Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд", що реалізуються через процедури державних закупівель.
Пунктом 4.6. резолютивної частини вказаного рішення, на підставі частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, зазначене у пункті 3 цього рішення, накладено штраф на ПрАТ "Альба Україна" у розмірі 339999,00 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, Антимонопольним комітетом України було направлено витяг з рішення № 377-р разом із супровідним листом № 143-26.13/04-10122 від 09.08.2018 боржнику 10.08.2018, за юридичною адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, та вказане поштове відправлення було отримане Відповідачем 14.08.2018.
Відповідачем вказане рішення № 377-р від 02.08.2018 в установленому порядку до суду не оскаржувалось.
Позивач зазначає, що Відповідачем не було сплачено штраф у сумі 399999,00 грн., визначений на підставі вказаного рішення Антимонопольного комітету України, у зв`язку з чим Антимонопольним комітетом України згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" було нараховано пеню та заявлено до стягнення додатково 399999,00 грн. пені за період з 16.10.2018 по 21.12.2018.
Проте, як вже вказано вище, постановою господарського суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 911/254/16 визнано ПрАТ "Альба Україна" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Правовий аналіз приписів Закону про банкрутство свідчить про те, що після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника такий боржник перебуває в особливому правовому становищі, та норми Закону про банкрутство мають пріоритет при застосуванні до боржника, порівняно з іншими нормами законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом тощо.
Вказані вище обставини свідчать про те, що в силу ст. 38 Закону після дати визнання ПрАТ "Альба Україна" банкрутом - 16.05.2017, у ПрАТ "Альба Україна" не виникає жодних додаткових зобов`язань (крім визначених Законом про банкрутство); не застосовуються економічні санкції, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів.
Таким чином, як вірно було встановлено судом першої інстанції, заявлені Антимонопольним комітетом України до стягнення штраф у сумі 399999,00 грн. (згідно з рішенням від 02.08.2018 № 377-р) та пеня у сумі 399999,00 грн. (за заявлений період з 16.10.2018 по 21.12.2018), не можуть нараховуватися ПрАТ "Альба Україна" відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність застосування до Банкрута, ПрАТ "Альба Україна", економічних санкцій у вигляді штрафу 02.08.2018 та пені за період з 16.10.2018 по 21.12.2018, на загальну суму 679998,00 грн., з огляду на вказані вище норми Закону.
Твердження апелянта стосовно того, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не може мати пріоритет порівняно з Законом України "Про Антимонопольний комітет України" та Законом України "Про захист економічної конкуренції", оскільки рішення Комітету за Законом України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання відхиляються судовою колегією з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції чинній з 19.01.2013), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством суб`єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Антимонопольного комітету України, зміни чи скасування ухвали господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16 - без змін.
2. Матеріали справи № 911/254/16 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 27.05.2019.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді А.А. Верховець
В.О. Пантелієнко
