Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-кп/813/1324/20
Номер справи місцевого суду: 503/1855/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ? ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 03.03.2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
встановив:
оскарженою ухвалою районного суду продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.04.2020 року, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Виска, Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у кримінальному провадженні №12019160320000228 від 06.08.2019 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 129 КК України.
З представлених апеляційному суду матеріалів убачається, що в Любашівському районному суді Одеської області перебуває на розгляді кримінальне провадження №12019160320000228 від 06.08.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 129 КК України.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Обвинувачений та його захисник, заперечуючи проти клопотання прокурора, просили суд про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, на цілодобовий домашній арешт.
Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 03.03.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.04.2020 року.
Мотивуючи прийняте рішення про продовження строку тримання під вартою, районний суд врахував дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та врахував, що доведені ризики, які існували при обранні запобіжного заходу, не знизились та не відпали, і що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
Не погоджуючись з рішенням суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби за місцем проживання. Вказує, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставним, оскільки відсутні ризики, на які посилається прокурор, крім того вказує, що має постійне місце проживання та реєстрації, проживає разом з матір`ю, яка потребує постійного догляду та допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою було продовжено законно і обґрунтовано; дослідивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 129 КК України, одне з яких у відповідності до положень ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, районний суд виконав вимоги ст.ст. 199, 331 КПК України, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Крім того, апеляційний суд вважає, що тяжкість пред`явленого на даній стадії судового розгляду обвинувачення ОСОБА_8 , а також існування ризиків, того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винним у скоєнні інкримінованого злочину, може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також той факт, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоч на даний час і є особою, яка в силу ст. 89 КК України не має судимостей, виправдовують продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .
Відсутність у обвинуваченого офіційного працевлаштування, відсутність відомостей про джерела його заробітку також свідчить про те, що у кримінальному провадженні наявний ризик подальшого вчинення ним кримінальних правопорушень, що дає апеляційному суду можливість прийти до висновку про обґрунтованість рішення районного суду.
Слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при подальшому розгляді кримінального провадження та прийнятті остаточного рішення за результатами судового розгляду.
Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, районний суд обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим та той факт, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, існуючі ризики не зменшилися.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як районним судом, так і судом апеляційної інстанції, встановлено не було.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , виходячи з вимог ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України, та з урахуванням необхідності запобігання ризикам можливого переховування обвинуваченого від суду, у районного суду існували підстави для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргуобвинуваченого ОСОБА_8 залишитибез задоволення,а ухвалу Любашівськогорайонного судуОдеської областівід 03.03.2020рокупро продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12019160320000228 від 06.08.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 129 КК України без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
